Структура Військово-морських сил США — організаційна структура з переліком органів військового управління, військових формувань, навчальних закладів, установ та організацій, що входять до складу Військово-морських сил США. Структура ВМС США складається з чотирьох основних складових: офісу міністра ВМС, офісу керівника військово-морських операцій, оперативних сил (описаних нижче) і берегових установ.

Основні компоненти ВМС США

Офіс міністра ВМС США Міністр військово-морських сил США Заступник міністра військово-морських сил США Начальник інформації Головний юрисконсульт Генеральний аудитор ВМС помічник з адміністрування директор утилізації малого та неперспективного бізнесу помічник міністра ВМС (з розробок, розвитку та постачань) Офіс військово-морських досліджень помічник міністра ВМС (з персоналу та резерву ВМС) помічник міністра ВМС (з фінансового менеджменту та контролю) помічник міністра ВМС (з інсталяцій та середовища) Генеральний консул ВМС Начальник відділу інформації Генеральний прокурор ВМС Генеральний інспектор ВМС директор експертних програм та оцінок

Офіс Керівника військово-морськими операціями (OPNAV) Керівник військово-морськими операціями Заступник керівника військово-морськими операціями Майстер чиф-петті офіцер ВМС США Директор Військово-морського штабу Бюро персоналу ВМС Медичне та хірургічне бюро ВМС Командування систем ВМС США Командування повітряних систем ВМС США Інженерне командування ВМС США Командування систем забезпечення ВМС США Бойове командування космічних та надводних систем ВМС США Командування стратегічних систем ВМС США Військово-морська академія США Командування освіти та тренувань ВМС США Командування метеорології та океанографії ВМС США Юридичне командування ВМС США Військово-морська обсерваторія США Центр ударно-повітряних систем ВМС США Центр безпеки ВМС Командування безпеки ВМС США Управління оперативного тестування та оцінки сил ВМС Командування мережевих війн ВМС США Командування військово-морських перевезень Командування інсталяціями ВМС США Директор управління ядерних силових установок

Оперативні сили флоту Оперативні сили складаються з дев'яти компонентів: Командування сил флоту США/Північне командування військово-морських сил Тихоокеанський флот США Командування спеціальних операцій ВМС США Центральне командування ВМС США Південне командування ВМС США Військово-морські сили США в Європі та Африці Кібернетичне командування ВМС США Резерв ВМС США Сили оперативних випробувань і оцінки

Номерні флоти ВМС США Сучасний флот США має у строю сім флотів, які мають власну нумерацію. В історії ВМС США існували й інші флоти, але наразі вони не чинні. {| class="wikitable sortable" width="90%" |+Номерні флоти ВМС США (2015) ! Номерний флот ! Статус ! Вище командування ! Географічний регіон ! Прим. |- valign="top" | 1-й флот | неактивний | Тихоокеанський флот | — | 1-й флот був створений у 1947 році. Він був розформований, коли на початку 1973 року його обов'язки перебрав на себе 3-й флот. |- valign="top" | 2-й флот | активний | | західна частина Північної Атлантики | 2-й флот був перейменований з 2-го оперативного флоту в 1950 році як частина тодішнього Атлантичного флоту США. Він був розформований у 2011 році, а потім відновлений 4 травня 2018 року.Reilly, Corinne, «Navy's Second Fleet Sails Off Into History Books», Norfolk Virginian-Pilot, 1 October 2011. |- valign="top" | 3-й флот | активний | Тихоокеанський флот |Східний Тихий океан | 3-й флот був активним у ході Другої світової війни і був розформований у 1945 році. Він був відновлений на початку 1973 року, коли на нього були покладені обов'язки, раніше покладені на 1-й флот. |- valign="top" | 4-й флот | активний | Південне командування ВМС США | Південний Атлантичний океан | 4-й флот був активним під час Другої світової війни і був розформований у 1950 році, коли його обов'язки перейшли до 2-го флоту. Він був відновлений у 2008 році. |- valign="top" | 5-й флот | активний | Центральне командування ВМС США | Перська затока, Червоне море та прилеглі частини Індійського океану | 5-й флот був розформований у 1947 році після служби у Другій світовій війні. Він був відновлений у 1995 році і взяв на себе відповідальність у Перській затоці, яка раніше належала 7-му флоту. |- valign="top" | 6-й флот | активний | Військово-морські сили США в Європі та Африці | Східна Північна Атлантика та Середземне море | 6-й флот був перейменований з 6-го оперативного флоту в 1950 році і постійно діє в Середземному морі з 1950 року. |- valign="top" | 7-й флот | активний | Тихоокеанський флот | Західний Тихий океан та Індійський океан | 7-й флот був активований у 1943 році, перейменований на Військово-морські сили Західного Тихого океану в 1947 році, 7-й оперативний флот в 1949 році і отримав свою нинішню назву в 1950 році. |- valign="top" | 8-й флот | неактивний | Атлантичний флот | немає | 8-й флот був створений у 1943 році на базі Північно-Західних африканських сил. Він діяв у Середземному морі під час Другої світової війни, а його сили на короткий час були перепідпорядковані 12-му флоту. У 1946-47 роках служив важкою ударною силою Атлантичного флоту США, після чого був перейменований на 2-й оперативний флот, а згодом у 2-й флот.Thomas A. Bryson, 'Tars, Turks, and Tankers: The Role of the United States Navy in the Middle East,' Scarecrow Press, Inc., Metuchen, NJ, and London, 1980. |- valign="top" | 9-й флот | неактивний | Атлантичний та Тихоокеанський флоти | немає | До 15 березня 1943 року командувач Військово-морських сил США в Європі був командувачем 99-ї оперативно-тактичної групи 9-го флоту, яка перебувала під безпосереднім командуванням адмірала Кінга. 15 березня 1943 року 99-ту оперативно-тактичну групу було перейменовано на 92-гу оперативно-тактичну групу. 15 серпня 9-й флот був перейменований на 11-й флот, все ще під безпосереднім командуванням адмірала Кінга, а TF 92 була перейменована на TF 112. Оперативно-тактичні групи серії 90-х років використовувались з часів Другої світової війни. У 1945 році під командуванням адмірала Німіца, CINCPOA, командувача 9-го флоту, оперативно-тактичні групи 90-92 сформували Північно-Тихоокеанські сили, а більші номери використовувалися для Стратегічних ПС, ППО і місцевої оборони (Сили островів Маршалів-Гілбертса, Гавайський морський кордон тощо). Військово-морські сили Далекого Сходу використовували оперативно-тактичні групи 90-ї серії в Кореї. |- valign="top" | 10-й флот | активний | Кібернетичне командування ВМС США | Глобально | 10-й флот був активний під час Другої світової війни і відновлений у 2010 році для передачі до складу Кібернетичного командування флоту.Navy Stands Up Fleet Cyber Command, Reestablishes U.S. 10th Fleet, NNS100129-24 |- valign="top" | 11-й флот | неактивний | Атлантичний та Тихоокеанський флоти | немає | 15 серпня 1943 року перейменований з 9-го флоту і згодом переведений до складу Атлантичного флоту |- valign="top" | 12-й флот | неактивний | Військово-морські сили США в Європі та Африці | немає | 12-й флот діяв у європейських водах під час Другої світової війни. У 1946 році він був перейменований на Середземноморський флот ВМС США, який пізніше став 6-м оперативним флотом.Peter M. Swartz, Captain, USN (Retired), Colloqium on Contemporary History, September 2003. Retrieved June 2008.

Див. також Військово-морські сили Збройних сил України Військово-морські сили Китайської Народної Республіки Список військових баз ВМС США Дослідницька лабораторія Військово-морського флоту США Список атомних підводних човнів США Центр підготовки сил спеціальних операцій ВМС США

Примітки Виноски

Джерела

Посилання 10 U.S. Code Part I — ORGANIZATION