Манджа (манжа, манжо) — кулінарна страва, поширена у Болгарії, Молдові, Бессарабії, на півдні України у БуджакуПерлина бессарабської кухні: манджа з овочів. Є думка, що поява терміна manca (manga, mangia) у болгарській та гагаузькій мовах є результатом запозичення з романських мов, найімовірніше з італійської. Процес запозичення міг відбуватися двома шляхами: через турецьку мову і безпосередньо з італійської. У турецькій мові термін manca позначає їжу, в основному для кішок і собак і грубу назву їжі, аналогічно «жратва». Італійське mangiare має такі значення: «їсти, обідати, поїдати»; «їжа, обід, банкет, страва».
Національні різновиди У Болгарії манджа — густий овочевий суп чи соус, до складу якого входять баклажани, солодкий перець, помідори, морква, цибуля, зелень, спеції. Тим не менш, манджу готують і з м'ясом, і з грибами, але значно рідше Болгарские рецепты манджи.
У гагаузькій кухні манджа в класичному варіанті - це соус на борошняній основі з різними компонентами, насамперед, з м'ясом, і також з овочамиМанджа (гагаузское блюдо). Крім того існують і варіації цієї улюбленої гагаузької страви: suannı mancası – соус з цибулею, labada mancası – соус з щавлем, kartofi mancası – соус с картоплею, patlacan mancası – соус з помідорів з овочами, erik mancası – соус зі сливами, balık mancası – соус з рибою, turşu mancası – соус із соліннями, meşmer mancası – соус з яєць та бринзи, kalää mancası – соус з м'яса, крупи та кислої капустиМанджа в традиционной кухне гагаузов + два рецепта от Наты Чеботарь.
У Молдові та на півдні України — там, де місцева кухня стикалася з болгарською, манджа інтегрувалася в місцеві кулінарні традиції, але зазнавши деяких змін. Тут під манджею розуміють овочеве рагу на основі болгарського перцю, баклажанів і томатів; закуску або салат з овочів, тушкованих у олії. Дуже часто манджу заготовляють у банках на зиму Заготовки на зиму: манжо из баклажанов.
Примітки
Література С. С. Курогло, Д. Е. Никогло. Традиционное гагаузское блюдо manca: этнокультурные параллели и эксклюзивы // «Revista de etnologie şi culturologie». Vol. 4, Chişinău; 2008. C. 112-114.