Сабіт (Собіт) Хабібуллайович Негматуллаєв (, місто Ура-Тюбе, тепер місто Істаравшан, Таджикистан) — таджицький радянський науковець, сейсмолог, президент Академії наук Таджицької РСР (з 1991 року — Академії наук Республіки Таджикистан). Доктор технічних наук (1985), дійсний член Академії наук Таджицької РСР (з 1987 року). Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Життєпис У 1961 році закінчив Сталінабадський (Таджицький) політехнічний інститут.

У 1961—1962 роках — асистент Таджицького політехнічного інституту. Одночасно з 1961 по 1964 рік навчався в аспірантурі Куйбишевського інженерно-будівельного інституту РРФСР.

У 1962—1964 роках — молодший науковий співробітник, у 1964—1965 роках — вчений секретар, у 1965—1969 роках — заступник директора та виконувач обов'язки директора Інституту сейсмостійкого будівництва та сейсмології Академії наук Таджицької РСР.

Член КПРС з 1966 року.

З 1969 по квітень 2004 року — директор Інституту сейсмостійкого будівництва та сейсмології Академії наук Таджицької РСР (Республіки Таджикистан).

У 1985 року захистив докторську дисертацію на тему «Сильні рухи та їхня імітація вибухами для вирішення завдань інженерної сейсмології».

З 6 травня 1988 по 18 червня 1995 року — президент Академії наук Таджицької РСР (з 1991 року — Республіки Таджикистан), директор геофізичної служби Академії наук Республіки Таджикистан.

З квітня 2004 року — почесний директор Інституту сейсмостійкого будівництва та сейсмології Академії наук Республіки Таджикистан.

Основні публікації Негматуллаєв С., Золотарьов О. Використання записів сильних рухів для оцінки сейсмічних реакцій будівель та споруд. Інститут сейсмостійкого будівництва та сейсмології АН Таджицької РСР. Душанбе: Доніш, 1986. Негматуллаєв С. Імітація сейсмічного впливу з метою випробування будівель та споруд на сейсмостійкість. Інститут сейсмостійкого будівництва та сейсмології АН Таджицької РСР. Душанбе: Доніш, 1986. Негматуллаєв С., Золотарьов О. Системи активного сейсмозахисту будівель і споруд та можливості їх експериментального дослідження на полігоні «Ляур». Інститут сейсмостійкого будівництва та сейсмології АН Таджицької РСР. Душанбе: Доніш, 1986. Негматуллаєв С., Роджан К., Луньов О., Золотарьов О. Служба сильних рухів Таджикистану. Державний комітет СРСР з гідрометеорології та контролю природного середовища при Раді міністрів СРСР. Душанбе: Доніш, 1987.

Нагороди і відзнаки орден «Знак Пошани» (1981) медалі

Примітки

Джерела журнал «Известия ЦК КПСС» (Москва) № 11, 1990.