Олександр Миколайович Корова́й (21 червня 1928, М'ястківка — 10 серпня 2011, Івано-Франківськ) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Один з ініціаторів створення Івано-Франківського обласного художнього музею та Івано-Франківського відділення Спілки художників. Батько художника Олександра Коровая.

Біографія Народився 21 червня 1928 року в селі М'ястківці (нині село Городківка Тульчинського району Вінницької області, Україна). Протягом 1944—1949 років навчався у Київській художній школі імені Тараса Шевченка у Володимира Бондаренка, Петра Сльоти, Геннадія Титова; у 1952 році закінчив Одеське художнє училище, де навчався у Леоніда Мучника, В'ячеслава Токарєва, Михайла ЖукаОсадца Марта Зіновіївна. Коровай Олександр / Дисертація «Міський пейзаж у творчості художників Івано-Франківщини XX — початку XXI століття». Львів. 2019. С. 324..

Упродовж 1952—1962 років працював у товаристві «Укоопху­­дожник» у Станіславі; у 1962—1991 роках — у художньо-виробничих майстернях Івано-Франківського відділення Художнього фонду УРСР (у 1987—1990 роках — голова відділу).

1970 року при Івано-Франківській середній школі № 5 організував художній музей. 21 листопада 2008 року нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (за вагомий особистий внесок у вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор).

Мешкав у Івано-Франківську в будинку на вулиці Незалежності, № 36, квартира № 120Коровай Олександр Миколайович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 71.. Помер в Івано-Франківську 10 серпня 2011 року.

Творчість Працював у галузі станкового живопису, створював пейзажі, портрети, натюрморти. Серед робіт:

«Дівчина слухає музику» (1952); «Діти в полі» (1957); «Тарас Шевченко» (1973); «Весною над Дністром» (1974); «Переможна весна 1945 року» (1975); «Груші цвітуть» (1977); «Параска Харчук» (1980); «Натюрморт із самоваром» (1982); «Львів. Площа Возз’єд­­нання» (1982); «Закарпатсь­­кий мотив» (1983); «Край мого дитинства» (1983); «Леся» (1983); «Печерська лавра» (1986); триптих «Хліб наш насущний дай нам днесь» (1991); «Назар» (1993); «Таня» (1993); «Натюрморт із гуцульською керамікою» (1995); «Художник Петро Прокопів» (1998); «Співак Андрій Шкурган» (1999); «Андрій» (1999); «За самоваром» (2003); «Ольга Андріївна» (2004); «Батькова па­­сіка» (2006); «Троянда шістдесятництва» (2007); «Оля» (2010); цикли «Кар­­патами» (1981); «Городенківщина» (1997); «Хата з парканом» (2001); «Під горою. Седнів» (2001). </div> Брав участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставках та пленерах з 1952 року. Персональні виставки відбулися в Івано-Франківську в 1984, 1998, 2003 роках, Львові в 1985 році, Коломиї у 2003 році.

Роботи зберігаються в Івано-Франківському крає­знавчому музеї, Музеї мистецтв Прикарпаття в Івано-Франківську, Луганському художньому музеї, Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського в Коломиї (чотири твори) та інших музеях.

Примітки

Література