Євген Іванович Макси́менко (21 серпня 1937, Головчино — 4 січня 2021, Сімферополь) — український і російський скульптор і педагог; член Спілки радянських художників України з 1965 року та Спілки художників Росії. Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим з 2005 року; почесний член Російської академії мистецтв з 2017 рокуМаксименко Евгений Иванович / Российская академия художеств. . Батько скульптора Олександра Максименка.

Біографія Народився 21 серпня 1937 року в селі Головчиному (нині Грайворонський район Бєлгородської області, Російська Федерація) у сім'ї педагогів. Протягом 1955—1960 років навчався на художньо-графічному факультеті Московського міського педагогічного інституту імені Володимира Потьомкіна. Дипломна робота — скульптура «Портрет рибалки». Був членом КПРС.

З 1961 року викладав скульптуру в Курському педагогічному інституті. У 1964—1969 роках обіймав посаду головного художника міста Миколаєва та з 1965 року працював скульптором Художнього фонду Спілки радянських художників України. У 1967 році направлений на роботу до Кримської організації Спілки радянських художників України.

З 1997 року працював у Національній академії природоохоронного та курортного будівництва, де протягом 2010—2012 років обіймав посаду старшого викладача кафедри основ архітектури та образотворчого мистецтва. Після російської окупації Криму викладав у Кримському федеральному університеті імені Володимира Вернадського.

Мешкав у Сімферополі в будинку на вулиці Спера, № 6, квартира № 55Максименко Євген Іванович // та у будинку на вулиці Воровського, № 60, квартира № 12Максименко Євген Іванович // Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 91.. Помер у Сімферополі 4 січня 2021 року.

Творчість Працював у галузях станкової, монументальної та декоративної скульптури. Серед робіт: станкові скульп­тури

«Портрет студентки» (1961); «Чоловічий портрет» (1962); «Портрет учителя» (1964); «Севастополь звільнено» (1974); «Слава воїнам-переможцям» (1976); «Бу­дівниця» (1980-ті); «Ранок» (1980-ті); «Довіра» (1980-ті). </div> монументальні роботи монумент «Воїн-визволитель» у місті Миколаєві (1965, у співавторстві з Олегом Здиховським); рельєфи «Атака», «Мирні будні» для Миколаївського музею Слави (1965); пам'ятник Миколі Островському у місті Миколаєві (1967); композиція «Комсомолія» в місті Новій Одесі (1968); пам'ятник кримським партизанам і землякам у селі Партизанське Сімферопольського району (1972); пам'ятник воїнам-визволителям в смт Чорноморському (1970-ті); пам'ятник Миколі Островському у місті Вознесенську (1970-ті); меморіал жертвам фашизму у селі Дубках Сімферопольського району (1973, у спів­авторстві). Автор низки надгробних пам'ятників.

Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних і закордоних мистецьких виставках з 1962 року.

Співавтор статей: «Геометрия силуэта в объемах пластики» // «Геометричне та комп'ютерне моделювання» (Харків, 2007, випуск 18); «Интерпретация последовательностей пластической динамики формообразующих скульптуры в виде геометрических фигур» // «Прикладна геометрія та інженерна графіка» (Київ, 2008, випуск 80). Співавтор брошури «Методические указания по выполнению учебных заданий по скульптуре: натюрморт, орнамент, рельеф» (Сімферополь, 2012).

Примітки

Література Максименко Євген Іванович // ;