А́лла Ві́кторівна Пушкарчу́к ( 18 листопада 1994, Сокіл, Рожищенський район, Волинська область, Україна — 25 квітня 2024, Удачне, Покровський район, Донецька область, Україна) — українська журналістка, редакторка, театрознавиця, учасниця російсько-української війни.

Життєпис

Ранні роки Народилася 18 листопада 1994 в селі Сокіл Рожищенського району Волинської області.

Навчалася в місцевій школі, з якої випустилася із золотою медаллю. Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «Видавнича справа» та редагування та Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого за спеціальністю «Театрознавство» з відзнакою. Захоплювалася астрономією.

Російсько-українська війна Брала участь у Революції гідності, під час якої долучилася до «Правого сектору», згодом у межах їхнього інформаційного відділу їздила на фронт — писати й фотографувати. Пройшла навчання у 169-му навчальному центрі імені князя Ярослава Мудрого, відомого як навчальний центр «Десна» й відправилася у зону АТО. Тоді ж отримала позивний «Рута».

З серпня 2014 року по квітень 2018 року працювала в 5-му окремому батальйоні Української добровольчої армії як журналістка та фотографка. Незабаром покинула навчання, проте вже за рік заочно поступила на спеціальність «Театрознавство» в Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого і повернулася в зону бойових дій.

У 2016 році репортаж Алли Пушкарчук «Поворот праворуч» увійшов в десятку фіналістів конкурсу художнього репортажу «Самовидець». 2017 року із серією фотографій з війни Алла увійшла в число переможців XIX Міжнародного фотоконкурсу від Всеукраїнської газети «День».

Згодом демобілізувалася і працювала журналісткою, редакторкою стрічки новин у журналі «Український тиждень» (2018—2020), де, за словами тодішнього головного редактора журналу Дмитра Крапивенка, «зросла від новинарки до культурної оглядачки», а також піарницею у видавничому домі «Комора» (2019—2020). У 2021 році протягом пів року працювала у культурно-видавничому проєкті «Читомо» як редакторка новин і координаторка медіапроєкту «Люди з порожніх стільців» (#EmptyChairPeople).

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну разом із коханим долучилася до захисту Києва, з березня разом перебували у складі територіальної оборони, а з 1 квітня встали до лав Збройних сил України. Служила у мінометному розрахунку на посаді бусолістки 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Воювала на різних напрямках, зокрема Куп'янському та Бахмутському. 14 жовтня 2023 року Алла одружилася з своїм коханим з яким познайомилася ще в часи АТО на шахті Бутовка у 2015 році. Спеціально взяли відпустку, щоб поїхати в Івано-Франківськ – хотіли там жити в майбутньому.

Загибель Загинула 25 квітня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу в селищі Удачне Донецької області. Померла в машині на руках свого чоловіка з останніми словами: «Я втрачаю свідомість». Похорон відбувся 30 квітня 2024 у селі Сокіл, 25—27 квітня 2024 року в Рожищенській громаді оголосили траур за полеглою.

Матір Алли залишилася сама — раніше загинули ще двоє її дітей і чоловік. Алла народилася рівно за рік після смерті старшої сестри. За даними Інституту масової інформації, Алла Пушкарчук стала сімдесят першою у списку медійників, що загинули внаслідок російської агресії проти України.

Нагороди Орден «За заслуги» III ступеня (посмертно, 28 червня 2024) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя та сумлінне виконання професійного обов'язку.

Увічнення пам'яті У населеному пункті Сокіл, рідному селі Алли Пушкарчук, на Алеї Героїв встановлено меморіал на її честь.

Примітки Коментарі

Джерела