Оле́на Васи́лівна Пе́кар (16 травня 1953, с. Синевир, Міжгірський район, Закарпатська область) — українська поетеса, членкиня НСПУ, вчителька.
Життєпис Народилась у селі Синевир на Закарпатті.
Закінчила загальноосвітню школу в рідному селі, а потім вступила до Ужгородського державного університету, де здобула вищу освіту з української мови та літератури.
З 1984 року вона працює в Ужгородській лінгвістичній гімназії ім. Тараса Григоровича Шевченка. Членкиня Національної спілки письменників України та літературного об'єднання «Письменники Бойківщини».
Активна учасниця культурного життя Закарпаття, очолює товариство ім. Олени Теліги в Ужгороді та бере активну участь у різних громадських та культурних ініціативах.
Твори «Доки весни відходили в літо» (2000), «Відлік часу» (2003), «Каруселі любові» (2006), «У долонях сивих гір» (2008). «Симфонія життя» (2023). Книжки для дітей: «Про кицю Маркізу» (2011), «Ішов лісом їжачок» (2011). «Сонечко й лошатко» (2023). Багато її поезій були включені до різних музичних композицій. Композитор Василь Сторонський написав збірки пісень на слова Олени Пекар «Про дівчинку Оленку» (2013) та «У цвітінні сакури» (2014).
Відгуки на творчість Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1997) Петро Скунць написав передмову до її збірки «Відлік часу» та відзначив, що:
Про її збірку «Симфонія життя» схвально відгукнувся заслужений художник України Іван Дідик, робота якого «Святкова сюїта» використана в її оформленні:
Нагороди Відмінник народної освіти. Лауреатка конкурсу «Пісня року» Всеукраїнського радіо за пісню «Зорепад» (2004). Лауреатка премії імені Августина Волошина (2018). Лауреатка премії імені Петра Скунця (2019). Лауреатка премії імені Д. Вакарова (2018). Переможець конкурсу «Учитель року — 2000». Відзнака «За розвиток Закарпаття» (2023).Одарці Сопко та Олені Пекар вручили нагрудний знак «За розвиток Закарпаття»
Примітки
Посилання Закарпаття онлайн. Олена Пекар До 65-річчя народження закарпатської майстрині поетичного слова Олени Пекар