Пол Резяну

Пол Резяну (; нар. 9 листопада 1937 в місті Бряза, повіту Прахова, Румунія — пом. 1 березня 2021 в Бухаресті, Румунія) — румунський історик мистецтва та критик, експерт із сучасного мистецтва та професор румунського університету. Найбільше відомий дослідженнями життя і творчості румунського скульптора, який творив у Франції Константіна Бранкузі.

Життєпис В 1964 році закінчив історичний факультет Бухарестського університету. Там же 1976 року захистив дисертацію «Образотворче мистецтво в Олтенії (1821—1944)» і здобув ступінь доктора філософії з історії зі спеціалізацією з історії мистецтва. У 1970 році почав роботу як науковий співробітник III сектору історії мистецтва Румунської академії, відділення у Крайові, того ж року був призначений і працював до виходу на пенсію у 2004 році директором Художнього музею Крайови, потім працював науковим співробітником цього музею (2004–2009). Його перебування на Теологічному факультеті в Крайові включало роль викладача (1994-1998), а згодом університетського професора (1998-2008), де він викладав курси «Історія мистецтва» та «Історія та духовність Візантії».

Внесок у мистецтвознавство З 1982 року Резяну був членом Союзу художників Румунії, секції історії та критики. Він був експертом з румунського сучасного мистецтва, членом ICOM — ЮНЕСКО, Париж.

Паул Резяну має понад тисячу опублікованих праць, з яких понад сто двадцять — у фахових журналах. Він також редагував понад тридцять книг з історії та теорії мистецтва, зокрема монографій, присвячених культурним явищам в Олтенії. Крім того, він випустив сорок брошур для виставок із Франції, США, Німеччині, Італії, Великобританії, Іспанії та інших країн, які відбувалися в Крайові. Є автором «Історії образотворчого мистецтва в Олтенії — 1800—2000», яка витримала декілька видань.

Книги Від 1971 по 2019 Резяну опублікував понад 30 книг з історії та мистецтвознавства, серед яких:

Пластика в Олтенії (1821—1944), видавництво «Scrisul românesc», (1980); Путівник по художньому музею Крайова (п'ять видань у Meridiane, «Arc 2000»); Костянтин Лекка, (монографія, Меридіан, 1988, «Аркада», 2005); Eustațiu Stoenescu, (монографія, Meridiane, 1985, «Arc 2000», 1998); Художник Стойка Думітреску (монографія, Meridiane, 1990); Крайова. Вивчення та дослідження історії та мистецтвознавства, («Геліос», 1999); Бранкузі в Крайові, («Арка 2000», 2001); Художники з Крайови, («Арка 2000», 2003); Крайова. Спогади про місто, («Альма», 2007); Маловідомі скульптори, («Альма», 2007); Карикатурист Н. С. Петреску — Găină, (монографія, «Alma», 2008); Маловідомі художники, («Альма», 2009); Історія пластичних мистецтв Олтенії, («Альма», т. І, 2010, т. ІІ, 2013); Brâncusi. Наш батько, (монографія, «Автограф», 2012); Brâncusi. Останній дак, («Автограф», 2014); Brâncuși. The Man and His Artwork. Catalogue raisonné of the sculptures (Monitorul Oficial R.A., 2019).

Наукові статті Опублікував понад 120 наукових статей у журналах та спеціалізованих виданнях, серед яких:

Historica, (Видавництво Румунської академії, Бухарест, 1969—1971); Дослідження та дослідження історії мистецтва (Видавництво Румунської академії, Бухарест, 1969, 1974, 1975); Журнал Museum, (Бухарест, 1970—2004); Архітектура, (Бухарест, 1981, 1982, 1983); Peuce, (Тулча, 1977); Олтенія. Навчання та комунікації, (Крайова, 1986, 1988, 1989, 1997); Мистецтво та сучасні сторінки, (Орадя, 1996); Колоквіум з історії та історії мистецтва (Національний музей Котрочень, 1996, 2001); Venezieni e Romani, (Венеція, 2003); Дослідження — Університет Бабеш-Бойяї (Клуж-Напока, 1997); Brâncusi. Der Hahn, (Мюнхен, 2009); Historia, (Бухарест, 2004—2010); Історичний магазин, (2007—2015) та ін.

Інші публікації Опублікував понад 40 каталогів художніх виставок, понад 300 хронік художніх виставок і презентацій художників, понад 1000 статей у різних журналах і газетах, на радіо та телебаченні.

Куратор Він організував і координував відомий цикл конференцій «Через великі музеї та міста світу» (1978—1990), конференції про великих румунських та іноземних митців.

Виступав із вступним словом на виставках, відкритих у Художньому музеї в Крайові (1970—2005), на відкриттях персональних чи групових виставок образотворчих митців, відкритих у залах Осередку УАП у Крайові (1967—2015) тощо.

Відзнаки

Орден «За заслуги в культурі»; Лауреат Румунської академії за монографію «Костянтин Лекка» (2007);Paul Rezeanu — Brâncuși. Лауреат премії Pro-Victoria Arte Фонду Марселя Гуґуяну (1998); Почесний громадянин Крайови (2012).

Примітки

Посилання