Єйський відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1869–1924 роках. Адміністративний центр — місто Єйськ (1902–1920 рр. — Станиця Уманська).

Географія Відділ займав північну частину області, межував на півночі і сході з Областю війська Донського, від якої відокремлювався річками Єя і Куго-Єя, заході — з Азовським морем. Територія 11 190 верст (12 734,2 км).

Сучасний стан На території колишнього Єйського відділу Кубанської області зараз розташовуються Єйський, Старомінський, Канівський, Ленінградський, Павлівський, Криловський, а також частини Щербинівського, Кущевського та Тихорєцького районів Краснодарського краю.

Історія

Утворений в 1869 як Єйський повіт з центром в місті Єйськ, з 1888 — відділ. У 1902 році управління відділом перенесли до Уманської станиці. Після встановлення Радянської влади на Кубані в березні 1920 року Єйський відділ увійшов до складу новоствореної Кубано-Чорноморської області, центром відділу знову став Єйськ. 2 червня 1924 року ліквідовано Кубано-Чорноморська область і всі відділи, що входили до неї. На території Єйського відділу утворено 6 районів (Єйський, Канівський, Кущевський, Павловський, Старомінський, Уманський) Південно-Східної області.

Адміністративний устрій У 1913 році до складу відділу входило 2 волосних правління та 25 станиць:

Волосні правління: Александрівське — селище Александрівка, Воронцовське — селище Воронцовка, Станиці:

Довжанська, Катеринівська, Калниболотська, Комишуватська, Канівська, Канеловська, Кисляківська, Копанська, Криловська, Кущевська, Незамаївська, Новодерев'янківська, Новолеушківська, Новомінська, Новорождественська, Новощербинівська, Павловська, Стародерев'янковська, Старолеушківська, Старомінська, Старощербинівська, Уманська, Челбаська, Шкуринська, Ясенська. Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило 17 волостей: Довжанська, Катеринівська, Калниболотська, Канівська, Комишуватська, Криловська, Кущевська, Незамаївська, Новодерев'янківська, Новолеушківська, Новомінська, Новощербинівська, Павловська, Старомінська, Старощербинівська, Уманська, Челбаська.

Населені пункти Найбільші населені пункти відділу (населенняЭСБЕ, кінець XIX століття)

м. Єйськ (35 414) ст-ця Калниболотська (15 628) ст-ця Старомінська (13 495) ст-ця Старощербинівська (11 519) ст-ця Катеринівська (11 290) ст-ця Уманська (11 137) ст-ця Канівська (10 260) ст-ця Незамаївська (9525) ст-ця Павлівська (8050) ст-ця Кисляківська (7958) ст-ця Новоріздвяна (7866) ст-ця Новощербинівська (7268) ст-ця Новомінська (6586) ст-ця Новодерев'янківська (6449) ст-ця Новолішківська (5934) ст-ця Кущівська (5831) ст-ця Шкурінська (5000) ст-ця Камишевацька (4835) ст-ця Челбаська (4643) ст-ця Ясенська (4262) ст-ця Старолеушківська (3869) ст-ця Копанська (3512) ст-ця Стародерев'янківська (3371)

Населення Національний склад відділу в 1897 році: Національність Чисельність,осіб Частка від усьогонаселення, % українці 205 063 73,95 великороси 65 449 23,60 німці 1952 0,70 інші 4 836 1,74 Разом: 277 300 100,00 Розподіл населення за статевою ознакою:

чоловіки — 140 344 (50,61 %) жінки — 136 956 (49,39 %)

Посилання

Література

Веб-посилання Карта Єйського відділу