Баталпашинський відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1869—1922 роках. Адміністративний центр — станиця Баталпашинська.

Географія Відділ займав південно-східну частину області, межував на півдні через Кавказький хребет з Кутаїською губернією, на південному сході — з Терською областю, на північному сході — зі Ставропольською губернією. Більшість відділу гориста. Територія 15 135 верст² (17 224,7 км²).

Сучасний стан На території колишнього Баталпашинського відділу Кубанської області розташовуються Карачаєво-Черкеська Республіка, частини Кочубеївського району Ставропольського краю, Отрадненського та Успенського районів Краснодарського краю.

Історія Утворений в 1869 як Баталпашинський повіт у складі Кубанської області, з 1888 — Баталпашинський відділ. Після встановлення Радянської влади на Кубані у березні 1920 року Баталпашинський відділ увійшов до складу новоствореної Кубано-Чорноморської області. 20 січня 1921 року до новоствореної Гірської АРСР відійшла південна частина відділу. 12 січня 1922 року була утворена Карачаєво-Черкеська автономна область, до якої увійшла більша частина Баталпашинського відділу разом зі станицею Баталпашинської. У зв'язку з цим 28 лютого 1922 року Баталпашинський відділ був скасований, частина території, що залишилася, була передана Армавірському відділу.

Адміністративний устрій У 1913 році до складу відділу входили 6 волосних правлінь, 18 станиць та 35 аульних правлень:

Волосні правління:

Богословське — селище Богословське, Козьминське — селище Козьминське, Лівонське — селище Лівонське, Марухське — село Марухське, Ольгинське — селище Ольгинське, Рождєственське — селище Рождєственське.

Станиці: Баталпашинська, Бекешевська, Біломечетська, Воровськолеська, Георгіївська, Зеленчуцька, Ісправна, Кардонікська, Красногорська, Невинномиська, Отрадна, Передова, Преградна, Спокойна, Сторожова, Суворовська, Удобна, Усть-Джегутинська. Аульні правління: Атажукінське, Атлескіровське, Бібердовське, Вольне, Даутське, Джазлицьке, Джегутинське, Докшуківське, Дударуковське, Єгібоковське, Зеленчуксько-Ловське, Кам'яномістське, Карт-Джуртське, Касаєвське, Кличевське, Карамурзінське, Коноківське, Кувінське, Кумсько-Ловське, Кургоківське, Лоовсько-Кубанське, Мансуровське, Маринське, Сентинське, Тазартуківське, Тахтамишевське, Тебердинське, Ураковське, Урупське, Учкуланське, Хохондуковське, Хумаринське, Хурзуцьке, Шах-Гіреєвське, Ерсаконське.

Населені пункти Найбільші населені пункти (населенняЭСБЕ, кінець ХІХ століття)

Станиця Баталпашинська (11 473) Станиця Отрадна (11 144) Станиця Невинномиська (7 417) Станиця Суворівська (6 500) Станиця Удобна (6 500) Станиця Бекешівська (5 500) аул Учкулан (5 000) Станиця Воровськоліська (4 947) Станиця Біломечетська (4 118) Станиця Кардонікська (3 757) Станиця Сторожова (3 500) Станиця Передова (2 178)

Населення Національний склад відділу мови у 1897 році: Національність Чисельність,осіб Частка від усьогонаселення, % великороси 90 305 41,92 малороси 58 421 27,12 карачаївці 26 867 12,47 абазини та абхази 10 370 4,81 кабардинці 8452 3,92 ногайці 5746 2,67 німці 4392 2,04 черкеси та адигейці 3962 1,84 інші 6885 3,20 Разом: 215 400 100,00 Розподіл населення за статевою ознакою :

чоловіки — 107 825 (50,06 %) жінки — 107 575 (49,94 %)

Див. також

Великокнязівське

Посилання

Література

Веб-посилання