Юрген Антон Бенедикт Нізе, також Бенедиктус Нізе (; 24 листопада 1849, Бург-ауф-Фемарн, Голштейн —1 лютого 1910, Галле) — німецький класичний філолог та антикознавець.

Життэпис Його батьком був Еміль Август Нізе (1816—1869), пастор у тодішньому датському Бург-ауф-Фемарні, а пізніше директор семінарії в Еккернферде . Його мати Бенедикт Марі Нізе народилася в Маттіссені. Письменниця Шарлотта Нізе була його сестрою.

Після вивчення історії та класичної філології в Кілі та Бонні, яке він закінчив із ступенем доктора в Кілі в 1872 році, Нізе склав педагогічний іспит у 1873 році та перебував в Італії та Парижі з осені 1873 до початку 1876 року. У 1876 році він завершив свою хабілітацію в Геттінгені і наступного року став доцентом античної історії та класичної філології в Марбурзі, а в 1880 році — повним професором. У 1881 році він прийняв посаду професора класичної філології в Бреслау, але повернувся до Марбурга в 1885 році після від'їзду Ойгена Бормана, де він був деканом філософського факультету в 1890 році і ректором в 1901 році. У 1899 році він був призначений дійсним членом Німецького археологічного інституту. З 1906 року і до самої смерті він був наступником Ульриха Вількена на посаді професора стародавньої історії в Галле. Він був членом-кореспондентом Геттінгенської академії наукHolger Krahnke: Die Mitglieder der Akademie der Wissenschaften zu Göttingen 1751—2001 (= Abhandlungen der Akademie der Wissenschaften zu Göttingen, Philologisch-Historische Klasse. Folge 3, Bd. 246 = Abhandlungen der Akademie der Wissenschaften in Göttingen, Mathematisch-Physikalische Klasse. Folge 3, Bd. 50). Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2001, ISBN 3-525-82516-1, S. 179. з 1901 року та Прусської академії наук з 1905 року.

Нізе займався як філологічними темами (Гомер, редакція Йосипа Флавія), так і грецькою та римською історією. У «Посібнику з класичних досліджень» він відредагував Нарис римської історії, спочатку написаний Робертом Пельманном у 3 (1906) і 4 виданні (1910).

Вибрані праці

Die Entwicklung der homerischen Poesie. 1882. Flavii Josephi opera. 7 Bände. Weidmann, Berlin 1885—1895. Geschichte der griechischen und makedonischen Staaten seit der Schlacht bei Chaeronea. 3 Bände. Perthes, Gotha 1893—1903. Grundriss der römischen Geschichte nebst Quellenkunde. 3., umgearbeitete und vermehrte Auflage. Beck, München 1906. Примітки

Джерела Franz Gundlach: Catalogus professorum academiae Marburgensis. Die akademischen Lehrer der Philipps-Universität in Marburg von 1527 bis 1910. Elwert, Marburg 1927, S. 348.

Niese, Benedictus. In: Walther Killy, Rudolf Vierhaus (Hrsg.): Deutsche Biographische Enzyklopädie (DBE). 1. Auflage. Band 7: May–Pleßner. K. G. Saur, München 1998, ISBN 3-598-23167-9, S. 411.  Heinrich Schlange-Schöningen: Niese, Benedictus. In: Peter Kuhlmann, Helmuth Schneider (Hrsg.): Geschichte der Altertumswissenschaften. Biographisches Lexikon (= Der Neue Pauly. Supplemente. Band 6). Metzler, Stuttgart/Weimar 2012, ISBN 978-3-476-02033-8, Sp. 887—888.

Посилання

Eintrag zu Benedikt Niese im Catalogus Professorum Halensis Niese, Jürgen Anton Benedictus. Hessische Biografie. (Stand: 24. November 2021). In: Landesgeschichtliches Informationssystem Hessen (LAGIS).