Мая́ки — село в Україні, у Одеському районі Одеської області. Адміністративний центр Маяківської сільської громади. Село розташовано у Північному Причорномор'ї — це історично-географічний район на півдні України. Маяки мають давню історію, багату культуру насичену традиціями і будучи транспортною артерією на межі культур увібрали у свою кухню найкращі традиції оточуючих народів. Ці традиції сформувалась під впливом української, єврейської, одеської, болгарської, турецької, молдавської, польської, румунської, російської, німецької та навіть татарської кухонь.
Страви з риби Перш за все притаманні страви з річкової та морської риби. Смажену, варену, солену, копчену, в'ялену та мариновану рибу готують тут майже у кожній оселі.
Юшка — традиційна рибна страва на багатті, яку готують переважно чоловіки-рибалки, обов'язкова страва під час родинних зібрань чи свят. Єдиного рецепта не існує бо у кожного є свій — найкращий. Риби потрібно декілька видів, це може бути короп, товстолоб, лящ або окунь чи навіть щука. Очищену рибу з пузирем, ікрою чи молоками якщо такі є (залежить від сезону) викладають у казан, наливають води, солять та ставлять на вогонь. Після закипання додаються овочі (картопля, цибуля, морква, перець, селера), спеції. Юшка має поволі кипіти, насичуватись та варитися. В кінці готується Саламур — особлива приправа, складається зі спецій, часнику, перцю, солі, зелені, та розбавляється щойно звареною юшкою, додаються терті томати. Рибну юшку доводять до смаку та додають зелень. Така юшка теж зветься — Біляївською рибною юшкою, яка входить до Нематеріальної культурної спадщини України чим дуже пишаються місцеві жителі;Наказ МКІП від 06.07.2022 № 228 «Про внесення змін до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України»https://bilyayivka.city/articles/223327/bilyaivska-yushka-uvijshla-do-pereliku-nematerialnoi-kulturnoi-spadschini-ukraini Саламур — це соус української кухні Бессарабії на основі томату, часнику, спецій, що додаються до юшки або використовують заправкою для овочів. Це слово має присмак півдня України, бо є в різних мовах, що жили в цьому краю. У Румунії (saramur), Болгарії (саламура) — просто розсіл, рибний, солоний суп, у Туреччині (salamura) — розсіл або маринад. Основні компоненти соусу: томат, часник, сіль, чорний мелений перець, гострий червоний перець, бульйон з юшки.https://dnister.in.ua/articles/305877/recept-yushki-nezminnij-vid-kozackih-chasiv-do-sogodni-ii-gotuvali-stolittyami-na-beregah-dnistra Блакитні та білі раки — з села Маяки належать до спеціалітетівСтрава, характерна для певної місцевості. Одеської області. Колись Дністровський лиман займав перше місце в світі по лову раків. Сучасний вилов перестав носити промисловий масштаб, однак, раки з Маяків продовжують залишатися однією з найпопулярніших закусок до пива в Одесі. На Одещині раків ловлять у Дністровському лимані, у річці Дністер та її рукаві Турунчук. Окрім звичайних річкових, в області ловлять блакитні дністровських, червоних кубанських, білих дунайських та білих дністровських раків. Причому блакитні дністровські, які живуть у Маяках Біляївського району, вважаються найбільшим делікатесом. Старожили можуть розповісти чимало напівлегендарних історій про блакитного дністровського рака. Одна з таких історій розповідає як цих самих блакитних раків колись місцеві рибалки ловили для застілля імператриці Катерини II;https://odessa-life.od.ua/news/27557-zapretnye-raki-na-odesskih-prilavkah Форшмак; Фарширована риба (щука або короп); Корчений балик з амура чи товстолоба; Солена дунайка; В'ялена або сушена таранька, лящ, щука; Рибні котлети (найчастіше з товстолоба); Биточки з тюльки — смажена тюлька в клярі; Дністровські річкові мідії;https://smachnogo.pp.ua/smachn-statt/10611-yak-prigotuvati-rchkov-mdyi.html Рачки (креветки); Маринований товстолоб (саламур); Бички — риби родини окунеподібних також належать до спеціалітів Одеської області; Смажені карасики; Пельмені з судака; Щуча ікра з цибулею в олії; Оладки з ікри коропа, або товстолоба та інші рибні страви.
Основні страви
Борщ, вареники, пельмені, голубці, налисники, деруни, сало, пампушки, картопляники, плов, пироги, сирники, холодець, крученики, вінігрет, зрази, пиріжки, різноманітні каші займають тут центральне місце.
Також у Маяках поширені наступні страви:
Шурпа — традиційний суп в багатьох країнах Центральної Азії, Близького Сходу, Балкан. Перекладається з арабської як «соус» Як правило, юшка з грубо нарізаними шматками м'яса, картоплі та моркви. М'ясний суп, з прозорою або напівпрозорою юшкою. У Маяках її готують в казані на багатті, спочатку обсмажують м'ясо (суміш різних видів м'яса: часто це дичина, птиця, свинина чи кабанятина, баранина, телятина), потім овочі (крупно нарізані: цибулю, моркву, картоплю, часник), заливають водою і варять до готовності, додають зелень, спеції, сіль та томати. Після шурпа ще трохи насичуються ароматами багаття завдяки чому набуває неповторний смак. Страва є особливо популярною серед місцевих мисливців та рибалок. Зелений борщ — традиційна українська страва; різновид борщу до складу якого найчастіше входять щавель і яйця; Гречаний суп — суп, зварений на овочевому, кістковому, м'ясному бульйоні: яловичині, свинині, курятині з використанням гречаних круп; Окрошка; Лечо; Долма (кримсько-тат. dolma) або Толма — страва, що являє собою начинені овочі або листя (як правило, виноградне). Начинка зазвичай готується на основі рису, може також містити відварений м'ясний фарш (переважно з баранини), але може бути і вегетаріанською; Манти — традиційна м'ясна страва народів Центральної Азії, Туреччини, Монголії, Кореї, Татарстану, Башкортостану, Криму; Шпикачки, домашня ковбаса та кров'янка; Шашлики; Мітітєї — традиційна страва молдавської та румунської кухні. Мітітеї на вигляд нагадують маленькі ковбаски без оболонки. Готують з яловичого та баранячого м'яса з додаванням бульйону, часнику, чорного перцю, чебрецю, солі. Жаряться на гратарі. Подаються до столу добре підрум'яненими і дуже гарячими; Сметана, Кисломолочний сир, Бринза з коровячого молока; Плачинди (для маячан більш притамання назва — плацинди) в українських селах Молдови, та лівобережжя Дністра — виріб із листкового тіста(переважно прісного), що має плескату форму, з начинкою із сиру, гарбуза тощо, або без неї; різновид пирога. Одна з багатьох національних страв Румунії, Молдови та південної України. Мамалиґа зі шкварками — круто заварена каша з кукурудзяного борошна, страва популярна в країнах Південно-Східної Європи. Національна страва молдован та румунів. Є традиційною стравою кухні у гуцулів(під назвою куле́ша). Популярна також у кавказьких народів. Вертути — традиційний кулінарний виріб в Україні — печиво з коржа, змазаного начинкою і скрученого трубочкою, також рулет, пиріг із витяжного тіста. На Різдво — печиво з яблуками. В молдовській кухні — рулет з витяжного тіста. У Маяках вертути готують та передають рецепти страви із покоління в покоління. Начинка для вертути може бути як солодкою, так і солоною, а найчастіше для неї використовують сир, м'ясо, бринзу, яблука та гарбуз. А в сусідньому селі Біляївка страва є настільки важливою, що тут навіть проходить гастрономічний фестиваль Дністровська вертута. Кілька років тому на ньому поставили рекорд — спекли найбільшу вертуту України вагою 50 кг і діаметром 2 м. Не забули про коронну страву і під час повномасштабної війни — у вересні 2022-го мешканці Біляївки спеціально приготували й відправили на фронт 150 вертут з побажаннями перемоги; Фарширований перець — страва української, болгарської, молдовської та румунської, грузинської, а також азербайджанської кухні (азерб. istiot dolması). Готується з очищеного від насіння солодкого перцю, який наповнюється м'ясним фаршем (зазвичай яловичим, а в азербайджанській кухні — баранячим), рисом і тертими помідорами. Фаршировані перці варяться вертикально в каструлі з водою. До столу подаються зі сметаною; Галушки; Штрудлі (по-плахтієвськи)— одна з традиційних страв німецької кухні, що є рулетиками з тіста, приготовані з м'ясом і картоплею. Рецепт свого часу привезли на ці землі німецькі колоністи, які у XVIII столітті почали активно заселяти регіон. З часом основна рецептура зазнала невеличких змін, однак через це вона не стала гіршою, навпаки — ще смачнішою. Більш того, готувати штрудлі на постійній основі почали не лише колоністи, а й місцеві мешканці, яким прийшлося до смаку нове. Запечений перець з часником; Голубці «з мізинчик» Оладки або деруни з кабачків; Цибуляники; Фаршировані бублики; Кабачкова ікра; Ікра з синіх (баклажанів). Ікру із синіх можна тільки рубати. Не терти на тертці, не молоти на м'ясорубці, не подрібнювати блендером. Саме рубати! Обовязково у Маяках її готують з перцями. Бажано овочі пекти на вуглях, так страва набуде характерного смаку диму. Склаждники закуски: баклажани, помідори, перець солодкий, цибуля ріпчаста, часник, зелень петрушки, соняшникова олія, перець молотий та сіль. Баклажан — популярний овоч в місцевій кухні належить до спеціалітетів Одеської області. Про маякськи «сині» є легенди: «Як місцеві фермери навчили пітерців готувати ікру з баклажанів. У кінці XX століття, щоб вигідніше продати товар фермери з півдня, часто, їдили на ринки Москви чи Санкт-Петербурга. Так відчайдушні маячани відправилися продавати сині до Пітера, в цьому місті про південний овоч мало хто чув, та й не знали як його готувати. Тоді винахідливі селяни до кожної партії проданих баклажанів додавали записку з рецептом тієї самої „ікри заморської“ — баклажаної, що одесити називають ікрою з синіх. Після такого вдалого базару ця історія закарбувалась у пам'яті маячан та стала обов'зковою до переказу за кожним застіллям».
Десерти
Налиснички «пальчики» з сиру; Вареники з вишнями; Ліниві вареники; Чорнослив з волоськими горіхами; Хрустіки (Хмиз); Шарлотка; Плацинда з гарбузом; Вертута з яблуком; Курага; Сушені яблука; Пиріжки з вишнями або полуницями; Рогалики з вареням гути; Маківник та багато інших.
Напої Що стосується напоїв, то культура домашнього винярства у маяках налічує вже кілька століть технологія вина передається з покоління до покоління, а під час збору врожаю збираються усі рідні та близьки та допомагають. Виноробство в Одеській області станом на 2018 рік охоплює 26,29 тис. га — 60,44 % від загальної площі виноградників України. Область розташована в кліматично сприятливій зоні північно-західного Причорномор'я, від гирла річки Дунай до Тилігульського лиману, і є найбільшою виноробною областю України.
До початку грецької колонізації Причорномор'я місцеві мешканці регіону вже підтримували виноробство. Проте, широке розповсюдження ремесла, почалось з грецької колонізації у давні часи. Цей район перебував під впливом греків до середини II століття до н. е.Винокуров, 2001, с. 9.
Після захоплення Очакова 1788 року князь Потьомкін надає у користування колоністам та українцям виноградники в Слободзеї, Яссах, Маяках, Біляївці й Аджидері. Загалом, сучасна територія Одеської області охоплювала повністю або частково Ананьївський, Одеський, Ізмаїльський, Аккерманський, Балтський повіти.Мотузенко, Липова, 2013, с. 110.
У XIX столітті на Одещині осіла велика кількість представників різних національностей, які сприяли поширенню виноробства в регіоні.
Одеська область має потужні можливості розвитку як винного, так і кулінарного туризму. На сучасному проміжку, спостерігається переважно розвиток винного туризму в області.Мотузенко, Липова, 2013, с. 110
Ще тут виготовляють унікальну наливку із зеленого волоського горіху.
Рецепт наливки з волоських горіхів Інгредієнти Зелені волоські горіхи — 5 шт. Цукор — 100—300 г (за смаком) Горілка — 1 л.