Авала ( від тур. Havale — перешкода, укриття) — невисока одинична гора в Центральній Сербії, розташована за 16,5 км на південний схід від столиці країни Белграда. В адміністративному сенсі розташована на стику трьох громад — переважно у , східний край у , а крайній південь у . Одне з традиційних місць відпочинку белградців та гостей міста.
Природа Висота гори 511 м, що всього на 11 метрів перевищує межу, що розділяє гору та пагорб. Однак Авала підноситься приблизно на 200 м над навколишньою горбистою місцевістю, завдяки чому з неї відкриваються мальовничі краєвиди на північну Шумадію і, власне, на БелградAvala / Enciklopedija Jugoslavije. — Beograd: Leksikografski zavod FNRJ, 1955. — с. 249. — що дозволило звести на цій горі Авальську телевежу.
Здебільшого вкрита густими листяними та змішаними лісами. Природний комплекс гори, що налічує близько 600 видів рослин, зокрема й рідкісних, перебуває під захистом держави від 1859 року. 1936 року тут засновано національний паркАвала — предео изузетних одлика . — Политика, 29 марта 2008 года.. Наприкінці XIX століття на Авалі виявлено (і названо за назвою гори) мінерал аваліт, збагачений хромом різновид іллітуSrpska porodična enciklopedija, Vol. I. — Beograd: Narodna knjiga & Politika, 2006. — ISBN 86-331-2730-X.
Історія Від античних часів на вершині Авали стояла фортеця Жрнов (Жрнован), яка давала змогу контролювати шлях до Белграда. Після захоплення в XV столітті турками-османами вона відіграла значну роль у , проте вже в середині XVI століття Жрнов втратив своє стратегічне значення. До кінця XVIII століття від фортеці залишалися лише руїни, і 1934 року їх знесено для будівництва на їх місці 1938 року гранітного мавзолею в пам'ять про югославів, загиблих у ході Першої світової війни — Споменик незнаном јунаку на Авали . — Споменици културе у Србиjи..
За 180 м від вершини гори 1965 року споруджено ще один монумент — бронзовий . Він присвячений загиблій тут в делегації вищих радянських воєначальників на чолі з Героєм Радянського Союзу маршалом Сергієм Бірюзовим, яка летіла до Белграда на святкування 20-ї річниці звільнення міста від гітлерівців.
Примітки
Посилання Marković, Jovan Đ. Enciklopedijski geografski leksikon Jugoslavije. — Sarajevo: «Svjetlost», 1990. — ISBN 86-01-02651-6 Turističko područje Beograda. — Beograd: «Geokarta», 2007. — ISBN 86-459-0099-8 . — Wannabe, 12 листопада 2011 року.