Магі́стр пра́ва у скороченні: LL.M. або LLM — вищий академічний ступінь із права, який здобувають ті, хто має або бакалаврський академічний ступінь з права, професійний ступінь з права або ступінь бакалавра у спорідненій галузі. У більшості юрисдикцій LL. М. є вищим професійним ступенем для тих, хто зазвичай вже має досвід юридичної практики.
Визначення Щоб стати юристом і займатися юридичною практикою в більшості штатів і країн, особа повинна спочатку отримати диплом юриста. У більшості країн загального права потрібен ступінь бакалавра права (LL.B.). У Сполучених Штатах для юридичної практики зазвичай необхідний ступінь (JD). Under "Data notes" this article mentions that the J.D. is a professional doctorate.. Under "other references" differences between academic and professional doctorates, and contains a statement that the J.D. is a professional doctorate Report by the German Federal Ministry of Education analysing the Chronicle of Higher Education from the U.S. and stating that the J.D. is a professional doctorate. Деякі юрисдикції, такі як Канада та Австралія, вимагають або LL. B. або JD. Особи з юридичною освітою зазвичай повинні скласти додатковий набір іспитів, щоб отримати кваліфікацію юриста.
Програма LL.M. – це програма післядипломної освіти, як правило, для осіб, які або мають ступінь юриста, або отримали кваліфікацію юриста. Слово legum є формою родового відмінка множини латинського слова lex і означає «законів». Коли воно вживається у множині, воно означає певну сукупність законів, на відміну від загального збірного поняття, втіленого в слові jus, з якого походять слова «juris» і «justice».
Історично LL.M. ступінь магістра є елементом, характерним для системи освіти англомовних країн, яка базується на відмінності між ступенями бакалавра та магістра. За останні роки, однак, спеціалізовані LL.М. запроваджено в багатьох державах Європи.
Види програм LL.M. Існує декілька видів програм LL.M., як і загальних, так і спеціалізованих. Останні дуже популярні, наприклад, програми з податкового права, конкурентного права (наприклад, Кінгс-коледж у Лондоні, Велика Британія) чи Європейського права (наприклад, LL.M. Eur в Європейському інституті університету Саарбрюкен, Німеччина).
Інші програми LL.M. включають право про банкрутство, банківське право, комерційне право, кримінальне право, право щодо конфіденційності даних, будівельне право, , право розваг та засобів масової інформації, екологічне право, планування нерухомості (зазвичай як підспеціальність податкового права), фінансове право, право прав людини, інформаційне право, страхове право, право інтелектуальної власності, міжнародне право, , судові позови, морське право, військове право, патентне право, право нерухомості, телекомунікаційне право, торгове право, судова адвокатура. Деякі юридичні школи дозволяють здобути ступінь магістра права студентам, вільно розробляючи власну програму навчання з багатьох курсів і семінарів вищого рівня, включаючи комерційне, корпоративне, міжнародне, конституційне право та право прав людини.
Вимоги Передумова вступу до програми LL.M. — перша вища освіта з права (напр. диплом бакалавра права). Деякі програми LL.M. не вимагають диплома саме з права, приймаючи дипломи суміжних спеціальностей.
Див. також
Бакалавр Бакалавр мистецтв Магістр мистецтв Бакалавр наук
Примітки