Рудольф Пріч (пол. Rudolf Prich; 6 серпня 1881, Опава, Австро-Угорщина — 1940, СРСР) — польський військовий діяч, генерал дивізії (1928). Учасник Другої світової війни. Розстріляний органами НКВС СРСР разом з іншими польськими військовополонениними у Катині.

Біографія Із 1902 року служив в армії Австро-Угорщини. Учасник Першої світової війни. Із 1914 року — капітан Генерального штабу, із 1916 року — майор Генерального штабу. Із 25 липня 1918 року очолював 20-й відліл військового міністерства Австро-Угорщини.

У 1919 році у званні підполковника вступив до Війська Польського. Під час українсько-польської війни був начальником штабу Головного командування округу «Львів». Із 15 квітня 1920 року очолював 1-й відліл Штабу Військового міністерства Польщі, 29 травня того ж року отримав звання полковника. У 1922-1923 роках командував 26-ю піхотною дивізією, у 1923-1926 роках очолював Армійський експериментальний навчальний центр у Рембертуві. У 1925 році отримав звання бригадного генерала.

У 1926-1935 роках очолював артилерійський навчальний центр у Торуні, із 1928 року — генерал дивізії. У 1935 році вийшов у відставку і поселився у Львові.

11 вересня 1939 року генералом Казимиром Соснковським був призначений командувачем оборони Львівського району від Рави-Руської до Дністра. Брав участь в обороні Львова від німців. Арештований органами НКВС СРСР і розстріляний у Катині навесні 1940 року. Точне місце і обставини смерті до кінця невідомі.

Нагороди

Командорський хрест ордена Відродження Польщі (10 листопада 1933) Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (2 травня 1922) Золотий Хрест Заслуги (10 листопада 1928) Пам'ятна медаль за війну 1918–1921 рр. Медаль «Десята річниця відновлення незалежності» Великий офіцер ордена Трьох зірок (1927, Латвія) Командор із зіркою ордена Білого Лева (1932, Чехословаччина) Кавалер ордена Почесного легіону (1921, Франція) Орден Залізної Корони 3-го ступеня з бойовими відзнаками (Австро-Угорщина, до 1916) і з мечами (до 1918) Хрест Військової Заслуги 3 класу з бойовими відзнаками (Австро-Угорщина, до 1916) Срібна медаль «За бойові заслуги» на стрічці Хреста бойової заслуги (Австро-Угорщина, до 1918 р.) Бронзова медаль «За бойові заслуги» на стрічці Хреста бойової заслуги (Австро-Угорщина, до 1916 р.) Бронзова медаль «За бойові заслуги» на червоній стрічці (Австро-Угорщина, до 1916 р.) Військовий ювілейний хрест (Австро-Угорщина, до 1916 р.)

Примітки

Джерела

Zdzisław Nicman, Gen. dyw. Rudolf Prich (1881–1940), „Polska Zbrojna”, nr 31, 1991. Tadeusz Kryska-Karski, Stanisław Żurakowski, Generałowie Polski Niepodległej, Editions Spotkania, Warszawa 1991. Stawecki P., Słownik biograficzny generałów Wojska Polskiego 1918–1939, Warszawa: „Bellona”, 1994, s. 261, ISBN 83-11-08262-6, OCLC 830050159 Bogdan Snoch: Górnośląski Leksykon Biograficzny. Suplement do wydania drugiego. Katowice: Muzeum Śląskie, 2006, s. 92–93. ISBN 83-60353-11-5.