Кипшак () — нині збережене як тюркське плем'я у складі Середнього жуза казахів від давнього народу кипчаків, поширеного від Алтаю до Дунаю. Етнонім «Кипчак» вперше згадується в давньотюркському рунічному пам'ятнику, датованому 760 роком.
Територія В даний час живуть у Костанайській, Кизилордінській, Павлодарській, Карагандинській, Акмолінській, Північно-Казахстанській та Туркестанській областях Казахстану. А також в Республіці Дагестан (Ногайський район), Алтайському краї, Омській, Оренбурзькій, Челябінській, Курганській, Новосибірській та Тюменській областях Росії. Ташкентській області Узбекистану, Баткенській, Ошській та Джалалабадській областях Республіки Киргизстан.
Передісторія Кипчаки жили на величезній території від озера Зайсан на Алтаї до берегів Дунаю (XI—XII ст.), У пізній період (після XV ст.) жили в основному на території сучасного Центрального Казахстану, на південних берегах Сирдар'ї в її середньому та нижній течії, на берегах Тобола і брали участь у етногенезі казахів та інших тюркських народів (киргизів, татар, башкир та інших). За даними царського перепису, вони селилися в Кустанайському, Перовському, Павлодарському, Омському повітах. Їхнє гасло — «Ойбас», є вихідцями з ханства Абулхайра, брали активну участь в етногенезі казахів та утворення Казахського ханства.
Чисельність За даними сільськогосподарського перепису 1899—1912 гг. Кипшаків налічувалося 169 тис. осіб, у тому числі в Кустанайському повіті 47 тис. осіб (41 % казахського населення), в Омському повіті 10,7 тис. осіб (28 %), у Павлодарському повіті — 14,8 тис. (10, 3 %), Акмолінському — 10,9 тис. (6,6 %), у Перовському — 32,9 тис.(22,5 %), Тургайському — 42, 9 (46 %). Кипшаки складали 4,5 % від загальної чисельності казахів у Російській імперії.
Тамга та Уран Тамга племені Қос Әліп (Два гіганти). Уран — Ойбас, походить від імені Ойбас-батира, сина кара-кипчака Кобиланди батира.
Підрозділи Кулан-Кыпшак: Пұсырманқұл, Қайдауыл, Қырымқожа, Бұғаз. Сары-Кыпшак: Китай-Кыпшак: Сагал-Кыпшак: Кара-Кыпшак: Карабалык: Қыдырбай, Қарсақ, Қарта, Жантілес, Шуманақ, Танабұға Колденен: Көлденең Алатай, Қыжық, Былғашы, Шандаяқ, Көккөз, Тасқор, Арық, Науша, Мимық Бултын: Биболат, Ағыс, Шуақ Узун: Алтыбас — Күлеке, Құлшын; Алтыс — Қаз, Келел, Кенжебай Торы: қитаба, түйішке, көкмұрын, шаш Шуақ : уәріс, бегіс(меңіс) Бегіс: жолаба, күрлеуіт, алдаберді Жолаба: Жангелді, Көселбас, Әбілқасым, Қызылшекпен, Есенкелді, Тоқболат Есенкелді: Ақбетей, Қәдірқұл, Қатығұлақ Қәдірқұл: Алқұлы , Өтеп , Әйтен
Див. також Кипсак Половці Кипчаки Фергани
Примітки
Джерела «Шаштылар» шежіре , (Қыпшақ тармағы) Алматы 2002 ж., 248 б. «Есте қалар ел тарихы»(Қыпшақ Қарабалық шежіресі) А. Шаяхмет. — Қостанай, 2005.- 232 б.
Посилання
Детальна карта казахських родів Дерево казахських родів http://www.kazakh.ru/about/clan/zhuzy.jpg http://elbilge.ucoz.com/_ld/0/43_Qazaq.jpg