Да́нці, або датчани (), — народ у Північній Європі, основне населення Данії, за походженням найтісніше пов'язані зі скандинавами норвежцями й шведами. Данська мова входить до германської групи. Звична релігія — лютеранство. Сучасні датчани походять від старожитнього північногерманського племені данів, яке виникло й мешкало у Сканії та на данських островах.
Етнонім Назва народу «датчани» має коріння в староукраїнській книжності: утворено за допомогою суфікса від латинізованої основи Daticus. Середньолатинські назви Данії — Dacia, Datia і під її впливом , являють собою середньовічне перенесення на досі невідому країну відомої назви, освяченої літературою, а саме — назви румунської Дакії (). У подібний спосіб на норвежців було перенесено назву дунайського Норіка (Nōrici «норвежці» з )Фасмер Макс. Этимологический словарь русского языка. — М., 1986. — Т. 1. — С. 485.. Такі іменування поширені в літературі з часів Саксона Граматика (лат.)Коментар до Кн. II: «de Frothone … septimus rex Dacie» (бл. 1200 р.). Того ж часу хроніка «Brevis historia regum Dacie» Свена Аґґесена, першого данського історика. Книжна назва Dacia/Datia надійно усталюється як для Данії (regio Dacia), так і для скандинавської церковної провінції загалом: «Pro archiepiscopo de Datia» (лист 1175 р.) та Ласкаря Канана (грец.)Васильев A. A. Ласкарь Канан, византийский путешественник XV века по Северной Европе и в Исландию // Сборник Харьковского историко-филологического общества в честь профессора В. П. Бузескула. — Харьков, 1914. — С. 397—402: «страна Датия (τῆς Δατίας = Дания)». У вигляді прикметників (датський) вони відомі в книжній українсько-білоруській мові з XVI століття«…з божей ласки король угорський, мєдський, кготський і датський, страх світу». Золтан Андраш. «Athila» М. Олаха в польском и белорусском переводах XVI века. — Ниредьхаза, 2004. — С. 121. Укр. видання: Історія о Аттілі, королі угорськом / Українська література XIV—XVI ст. — К., 1988. — С. 401., звідки потрапили в староросійську в той же період.
У новій українській мові книжна традиція називати жителів Данії датчанами була продовжена в найпершій же публікації «Енеїди» Івана Котляревського«Датчанин добре жеребцює»..
У Данії
Майже п'ять мільйонів мешкають у Данії. Етнічна данська меншість в близько 50 тисяч осіб у Південному Шлезвігу, Німеччина становить близько 10 % від населення регіону. У Данії це населення часто називають «данці за південним кордоном» () або ж «південні шлезвізці» ().
У політичному контексті
Данський народ (), як концепція, мав чималу вагу протягом піднесення етнічного націоналізму в XIX столітті й стосувався радше самоідентифікації, аніж правового статусу. До нього відносять осіб данської національності як у Данії, так і за кордоном, передовсім етнічних данців у Шлезвігу, колишній території Данії, що нині входить до складу Німеччини. На землях самої Данії до данського народу не зараховують жителів колишніх теренів Норвегії, — Фарерських островів чи Гренландії,— а також осіб німецької та інших меншин.
Джерела