Будівельний напис Юстиніана I — прийнята назва ранньої з відомих мангупських епіграфічних пам'яток VI століття, дата виготовлення якого залишається предметом наукових дискусій.
Опис напису Напис, візантійською грецькою мовою, виконаний обтесаною з усіх боків (включаючи тильну), крім верхньої, вапнякової плити висотою 23,0 см, шириною 47,0 см і товщиною 17,5 см. Характер напису — коротка формула і дуже великі літери дозволяє зробити висновок, що вона призначалася для розгляду з великої відстані й, мабуть, була вставлена в стіну.
Передбачається, що напис оповідає про будівництво фортеці на Мангупі, відомому з трактату Прокопія Кесарійського «Про споруди».
Текст напису свідчить: — «…за (?)] Юстиніана самодержця …, в 11-й індикт, в … році»
Датування Датування напису, через невпевнене прочитання пошкодженого тексту — збереглися лише верхні половини літер, а «11-й індикт» у правління Юстиніана I випадав тричі, припускає й варіанти, що припадають на 532–533, 547–548 чи 562–563 рік. Пам'ятник зберігається у фондах Херсонеського музею. В. Латишев, зіставляючи напис з історичними подіями (заняття візантійцями Боспора в 532—533 роках) наполягав на цій даті, Юліан Кулаковський співвідносив текст з поставленням єпископа і будівництвом храму там же і дотримувався дати 547–548 рік: у наш час докази обох учених визнані непереконливими та історики припускають можливими всі три дати.
Існує і проблема з місцем первісного розташування блоку з написом: виходячи зі слів Прокопія про те, що Юстиніан не будував для кримських готів фортець, існує версія, що напис був вбудований в Каралєзьку стіну, наводячи доказ про збіг ширини блоків там і там. Знахідка написи на плато і наявність блоків такого ж розміру в ранньовізантійських стінах фортеці робить другий варіант вірогіднішим, але залишається проблема узгодження зі словами Прокопія.
Історія Артефакт було знайдено Робертом Лепером 1913 року при розкопках Великої базиліки, як вдруге використаний (при цьому з боків і знизу були зчесані краї плити) при реконструкції храму, вивезений до Херсонесу, але так і не був ним опублікований. У березні 1916 року новий керівник Херсонеського музею Лавреній Моїсеєв доставив опис та фотографії каменю до Імператорської археологічної комісії, зазначивши, що вказівки на точне місце знахідки ні в щоденниках розкопок Лепера, ні в описах знахідок немає. Перший дослідник написи Василь Латишев, вивчаючи пам'ятник з фотографій та естампажів, відзначав її важливість і виходячи з характеру тексту, відносив її до часу Юстиніана I. Французький візантист Denis Feissel звертався до напису у світлі її ув'язки з трактатом Прокопія Кесарійського «Про споруди».
Примітки
Посилання