Птолемей I Сотер ( — «Птолемей Спаситель») (367 до н. е. — 283 до н. е.) — правитель і цар Єгипту, родоначальник династії Птолемеїв, син Лага або Філіппа II Македонського. Нащадок правлячого роду Еордеї.
Воєначальник Александра Македонського, отримав Єгипет в управління 323 до н. е. під час поділу імперії діадохами. У 305 р. до н.е., після відбиття наступу Антигона I Одноокого на Єгипет проголосив себе царем.
У жорстких війнах з іншими полководцями Александра зумів розширити межі еліністичного Єгипту, приєднавши Киренаїку, Палестину, Фінікію (за виключенням Арвада), Кіпр, окремі території у Малій Азії (щонайменше, Лікію), Кіклади.
За правління Птолемея провадилась розбудова Александрії, а неподалік від Фів заснували нове місто — Птолеміада.
Обожнення Птолемея I Під час чергової війни між діадохами у 305/304 до н. е. військо Антигонfа I Одноокого та його син Деметрія I Поліоркета взяло в облогу острів Родос. Птолемей надіслав родосцям велику допомогу, завдяки чому вони витримали облогу, а після неї вдячні громадяни Родосу вшанували його божественним епітетом «Сотер», віддали йому божественні почесті та впровадили культ Птолемея. Отримане звання Сотер (, Рятівник) з того часу стало загальноприйнятим«Siege of Rhodes» at Livius.org«Ptolemy I Soter» at Bbritannica.com.
Див. також Боротьба Птолемея I за Фінікію
Боротьба Птолемея I за узбережжя Малої Азії
Примітки
Джерела
Птолемей I на сайті livius.org Монети Птолемея I Сотера