Ростислав Олександрович Глувко (8 травня 1927, с. Сураж, нині Тернопільська область — 4 березня 1990, м. Лондон, Велика Британія) — український художник, графік, громадський діяч. Друг Володимира Луціва.
Життєпис Ростислав Глувко народився 8 травня 1927 року в селі Суражі, нині Шумської громади Кременецького району Тернопільської области України. До 1940 року проживав у м. КременціСкакальська, І. Мистецька еліта Волині: відомі постаті // Скакальська, І. Історія України в особах: волинська сторінка міжвоєнного періоду ХХ ст. — Київ : КНТ, 2017. — С. 86..
1940 року разом з матір'ю висланий до Казахстану. Згодом у 1942-му з польськими військами він виїхав через Іран до Палестини. 1947 року емігрував до Великої Британії. У Лондоні закінчив Гаммерсмітський мистецький коледж (1951, викладачі Л. Андерву, К. Вейт, Г. Райдер). Працював художником-графіком.
Помер 4 березня 1990 року в Лондоні. Згідно із заповітом, у 1991 році його поховали в могилі батька на Туницькому цвинтарі м. Кременця.
Доробок Творив у техніках темпери, олії, акриліку, акварелі, а також у галузі книжкової графіки. Проілюстрував англомовну книгу «Тисячоліття християнської культури в Україні» (Лондон, 1988). Автор плакатів, поштових листівок, програм та пропам'ятних значків.
Персональні виставки в Лондоні (1980, 1982, 1985), Манчестері (1981), Торонто (Канада, 1985), Детройті (США, 1980). Від 1982 року учасник міжнародних виставок, зокрема Всесвітньої виставки українських митців у Галереї канадсько-українського мистецтва (1982). Посмертні виставки відбулися в Кременецькому краєзнавчому музеї (1997)Чернихівський, Г. Представлено вперше // Діалог. — 1997. — 29 берез.Янусь, Н. Повернення безцінних скарбів // Замок. — 2009. — 30 верес. — С. 3., Національному художньому музеї України (2009, м. Київ)Альта, Л. Перекотиполем він не став… // Урядовий кур'єр. — 2009. — 12 верес. — С. 8—9. — (Про Україну з любов'ю).Рябець, О. Усі ми стали трошки багатшими // День. — 2009. — 5 верес. — С. 2..
Основні твори: композиції — «Автопортрет» (1950), «І. Мазепа. Фантазія» (1976), «Козака несуть» (1978), «Річмонд-парк», «Венеціанська лагуна» (обидва — 1980-ті), «А в тую святую та неділеньку рано» (1981), «Похорон Пантелеймона Куліша» (1981, 1984), «Гамалія» (1984), «Маруся Чурай» (1989); ікони — «Спаситель» (1976), «Матір Божа», «Богоматір з Ісусом», триптих «В'їзд до Єрусалиму», «Св. Павло» (усі — 1978), «Борис і Гліб» (1979), «Св. Юрій», «Пантократор» (обидві — 1982), «Хрещення України», «Ісус Христос» (обидві — 1986), «Феодосій Печерський» (1988).
Вшанування пам'яті 2003 року видано книгу спогадів «Memorabilia»Чернихівський, Г. Репрезентація «Споминів» Ростислава Глувка // Чернихівський, Г. Портрети пером. — Кременець, 2008. — Кн. 3. — С. 281—285.Чернихівський, Г. Репрезентація «Споминів» Ростислава Глувка // Діалог. — 2003. — 27 верес. — (Щойно з друку)..
2010 року в Кременецькому гуманітарно-педагогічному інституті відкрито кімнату-музей художника, де зберігаються твори, які подарувала його донька СвітланаКазьмірук, Н. Акція, освячена Великоднем // Замок. — 2010. — 30 квіт. — С. .Хаймець, О. Відкрито музейну залу Ростислава Глувка // Діалог. — 2010. — 30 квіт. — С. 2.Циганюк, М. У Кременці діє музейна зала художника Ростислава Глувка // Місто. — 2010. — 28 квіт. — С. 6. — (Світська хроніка)..
Зауваги
Примітки
Джерела
Глувко Ростислав — художник, громадський діяч // «Журавлина книга» : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен. — Т., 1999. — Ч. 1 : А — Ї. — С. 136. Попович, В. Українські мистці у Західній Європі після 1945 року // Мистецтво української діаспори : Повернуті імена : [збірник]. — К., 1998. — Вип. 1. — С. 120. Rostyslav Hluvko. Ростислав Глувко // Ukrainian Artists International Exhibit = Світова виставка українських мистців = L`exposition internationale des artistes ukrainiens : catalogue = каталог. — Toronto, 1982. — P. 30. Чернихівський, Г. Митець світової слави Ростислав Глувко // Тернопілля'97 : реґіон. річник. — Т., 1997. — С. 422—424. — (Під мистецькі знамена). Чернихівський, Г. Митець світової слави // Портрети пером : статті, есе, рецензії. — Кременець; Т., 2001. — С. 232—237. Янчук, Ю. Особливості графічного мистецтва Ростислава Глувка // Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Т., 2011. — № 1. — С. 179—183. Янчук, Ю. Особливості графічного мистецтва Ростислава Глувка // Народознавчі зошити. — 2013. — № 3. — С. 554—557.
Брик, А. Усі ми стали трішки багатшими // Свобода. — 2010. — 28 квіт. — С. 7. — (Запізніле повернення). Мистець-земляк повернувся до Кременця // Свобода. — 1997. — 29 трав. Ростислав Глувко — іконописець, ілюстратор, графік // Культура і життя. — 2009. — 4 верес. — С. 8. — (Спадщина). Слідзинська, Л. Я в Україну повернусь // Діалог. — 2010. — 24 верес. — С. 10. — (Нашого цвіту…). Степовик, Д. Благословенний пензель // Культура і життя. — 2007. — 24 жовт. — С. 3. Степовик, Д. Глувко неповторно прославив святих // Слово Просвіти. — 2009. — 17—23 верес. — С. 7. — (Духовний простір). Улянюк, Н. Барви таланту Ростислава Глувка // Діалог. — 2010. — 19 берез. — С. 4. — (Вісті із Кременецького краєзнавчого музею). Фарина, І. «Венеціанська лагуна» художника з Кременця // Свобода. — 2007. — 15 верес. — С. 8. — (Нашого цвіту — по всьому світу). Чернихівський, Г. Митець світової слави // Діалог. — 1997. — 10, 17, 24 трав. Чернихівський, Г. «…Як майстри стародавніх часів» // Культура і життя. — 1997. — 14 трав. — С. 4. Шпак, В. Він присвятив себе мистецтву // Слово Просвіти. — 2007. — 20—26 груд. — С. 8—9. — (Постаті). Янусь, Н. Ростислав Глувко: повернувся, щоб залишитися… // Замок. — 2010. — 30 квіт. — С. . Янчук, Ю. Він присвятив себе живопису та іконопису // Діалог. — 2007. — 15 верес. — С. 4. — (Дзвінкі імена). Янчук, Ю. Мудрість віків і незламна любов до ріднокраю — у художніх полотнах Ростислава Глувка // Діалог. — 2010. — 5 лют. — С. 9. — (Родом із мистецтва). Яців, Р. Малярський континент Ростислава Глувка // Образотворче мистецтво. — 2009—2010. — № 4/1. — С. 148—151. </div>
Посилання