Саманта Луїза Тейлор-Джонсон, OBE (; уроджена Тейлор-Вуд; 4 березня 1967, Кройдон, Великий Лондон, Англія, Велика Британія) — британська кінорежисерка та художниця. Її режисерським повнометражним дебютом став фільм «Стати Джоном Ленноном» 2009 року, знятий на основі дитячих спогадів співака та автора пісень гурту The Beatles Джона Леннона. Вона входить до групи митців, відомих як «Молоді британські митці».
Біографія
Саманта Тейлор-Вуд народилася в Кройдоні, що біля Лондона. Її батько, Девід, покинув сім'ю, коли їй було дев'ять років. Її мати, Джеральдін, — вчитель йоги та астролог. У неї є молодша сестра Ешлі та зведений брат по матері Крістіан.
Тейлор-Вуд виростала поблизу парку на півдні Лондона, аж до розлучення її батьків. Потім сім'я переїхала до старого шкільного будинку в у Східному Сассексі, а Саманта пішла до . Пізніше вона відвідувала Ґолдсмітський коледж.
Кар'єра
Образотворче мистецтво
Тейлор-Вуд почала виставляти художні фотографії на початку 1990-х років. Одна співпраця з під назвою «» показала, що Бонд і Тейлор-Вуд повторюють ролі Йоко Оно та Джона Леннона у композиції з фотопортрету, зробленого фотографом Енні Лейбовіц — за кілька годин до вбивства Леннона, у 1980 роціRichard Corliss, "Nowhere Boy: Lennon and McCartney Before the Beatles, " Time/CNN, 8 October 2010.
У 1994 році вона показала багатоекранну відеороботу під назвою «Killing Time», у якій четверо людей виконували пантоміму під оперну партитуру. З цього моменту багатоекранні відеороботи стали основним напрямком її творчості. Починаючи з відеоробот «Travesty of a Mockery» та «Pent-Up» у 1996 році. Одна з перших персональних виставок Тейлор-Вуд у Великій Британії відбулася в у у вересні–жовтні 1996 року. Вона була номінована на щорічну у 1998 році, але поступилася художнику . Вона отримала премію «Ily Café» як найперспективніший молодий художник на Венеціанській бієнале року.
У 2000 році вона створила фотошпалери навколо риштувань лондонського універмагу Selfridges під час його реставрації; на муралі була зображена 21 культурна ікона, включаючи Елтона Джона, музиканта Алекса Джеймса та акторів Річарда Е. Гранта та Рея Вінстона. Пози фігур відсилали до відомих творів мистецтва минулого та нещодавніх фільмів . Наступного року вона сфотографувала обкладинку та конверт для альбому Джона «» 2001 року.
У 2002 році Національна портретна галерея замовила Тейлор-Вуд зробити , відеопортрет Девіда Бекхема, якого вона зобразила сплячим. Вона, мабуть, найбільш відома своєю роботою під назвою «Чоловіки, що плачуть», у якій багато хто з голлівудських плачуть, зокрема Робін Вільямс, Шон Пенн, Лоренс Фішберн і Пол Ньюман. У 2006 році вона мала оглядову виставку в в Гейтсхеді, Англія.
У 2014 році відбулася нова фотовиставка Тейлор-Джонсон, присвячена приватній квартирі мадемуазель Шанель у галереї Саатчі. Серія з 34 фотографій під назвою «Другий поверх» зафіксувала приватні кімнати Коко Шанель на , 31 у Парижі.
Nowhere Boy
У серпні 2008 року її обрали режисером біографічного фільму «Стати Джоном Ленноном» про дитинство Джона Леннона. Говорячи про свій досвід роботи над фільмом у вересні 2010 року, вона сказала:
29 жовтня 2009 року на заключному дні показів 53-го щорічного Лондонському кінофестивалі відбулася демонстарція фільму. Фільм вийшов у Великобританії на День подарунків у 2009 році, отримавши позитивні відгуки. 21 січня 2010 року вона була номінована на премію BAFTA, але програла Данкану Джонсу.
Інші музичні, кіно– та телевізійні роботи
У її кіноінсталяції 2004 року «Strings» у галереї артист балету Іван Путров був підвішений на джгуті над чотирма музикантами, які грали повільну частину з , знятого в Crush Bar Королівського оперного театруBurt, Ramsay. Sam Taylor-Wood — 'New Work' — Art exhibition at White Cube November 2004. Ballet Dance Magazine. , accessed 2 March 2017.. У 2006 році вона доклалася до короткометражного фільму «Долина смерті» для британської версії «». У липні 2006 року вона була призначена керуючим Британського інституту кіно.
У 2008 році вона зняла короткометражний фільм «», написаний і спродюсований Ентоні Мінгеллою. У фільмі є дві пісні Buzzcocks і епізодична поява соліста групи . У лютому 2009 року Тейлор-Вуд, співпрацюючи з , вирішила інтерпретувати «Vesti la giubba» з опери «Паяци». Вона прокоментувала: «Я дуже рада бути залученою в такий чудовий проект. Я думаю, що, зафіксувавши один із найбільш зворушливих моментів опери в короткометражному фільмі, ми надали арії сучасний вигляд» .
У 2011 році вона була режисером музичного відео «» для R.E.M.. У кліпі знявся її майбутній наречений Аарон Тейлор-Джонсон, який «кидає кілька ударів ногами у стилі кунг-фу, робить спроби піруетів, стрибає, б'є руками, робить , пробує зображати кроликів і в один момент пестить свій зад».
У вересні 2011 року вона співпрацювала з над короткометражним фільмом «Daydream». Його було випущено на підтримку запуску нової колекції ювелірних виробів Азагурі-Партрідж «24:7». Під керівництвом Тейлор-Вуд грає красиву жінку, яку в її спальні прикрашає коштовностями її коханець, якого грає . Оригінальна музика була створена лауреатом премії «Оскар» Аттікусом Россом, а оператором став лауреат BAFTA .
Тейлор-Джонсон зняла кіноадаптацію еротичного роману-бестселера Е. Л. Джеймс «П'ятдесят відтінків» для студій Universal Pictures і Focus Features . Її обрали зі списку, до якого входили Анджеліна Джолі, Стівен Содерберг, Раян Мерфі, Джо Райт і Ґас Ван Сент. Тейлор-Джонсон була головним претендентом, щоб зняти «П'ятдесят відтінків темряви» (продовження «П'ятдесят відтінків сірого»), але вирішила піти з франшизи, яка так масово обговорювалася, після того, як у неї виникла низка розбіжностей з автором Е. Л. Джеймс. У червні 2017 року Тейлор-Джонсон сказала, що шкодує, що зняла перший фільм.
У березні 2021 року було оголошено, що Тейлор-Джонсон буде доручено бути режисером і продюсером біографічної драми під назвою «Ротко», заснованої на . Виробництво фільму розпочнеться влітку 2021 року.
У липні 2022 року було оголошено, що режисером художнього фільму «Емі Вайнгауз: Back To Black», байопіку, заснованого на житті та кар'єрі британської співачки Емі Вайнгауз, буде Тейлор-Джонсон. Зйомки проекту стартували в січні 2023 року в Лондоні.
Особисте життя
Двічі хворіла на рак. У грудні 1997 року у віці 30 років вона лікувалася від раку товстої кишки. У 2000 році їй діагностували рак молочної залози.
Вона практикує йогу та трансцендентальну медитацію, про які вона каже: «Я б не змогла пережити все без медитації, якою займаюся. Це те, що, на мою думку, допомогло мені впоратися з божевіллям» .
У році її було призначено офіцером Ордена Британської імперії (OBE) за заслуги в мистецтві.
Шлюби і діти
Вона вийшла заміж за торговця мистецтвом і галериста в 1997 році; у них було дві доньки, народжені в квітні 1997 і 2005 років. У вересні 2008 року пара оголосила, що мирно розлучається після 11 років шлюбу.
Вона почала стосунки з актором «Стати Джоном Ленноном» Аароном Джонсоном після зустрічі на зйомках фільму у 2008 році, коли йому було 18, а їй 42. Пара оголосила про заручини на прем'єрі фільму, в жовтні 2009 року. Вони одружилися в «», що в графстві Сомерсет, 21 червня 2012 року і обоє взяли прізвище Тейлор-Джонсон(23 June 2013) 50 Shades of Grey film to be directed by Sam Taylor-Johnson . Shepton Mallet Journal. Retrieved on 18 April 2015.. У пари є дві дочки, народжені в 2010 і 2012 роках відповідно. Вони проводять свій час у Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, та на фермі поблизу , графство Сомерсет, в Англії.
Дискографія
Вона випустила три пісні у співпраці з Pet Shop Boys:
1999: «» включено до збірника/альбому We Love You (Candy Records) 2003: «» під псевдонімом Кікі Кокова () 2008: «I'm in Love with a German Film Star» ()
Фільмографія
Короткометражки Рік Назва Режисер Сценарист Примітки 2006 Долина смерті Фрагмент фільму 2008 2011 Джеймс Бонд підтримує Міжнародний жіночий день
Кіно Рік Назва Режисер Сценарист Примітки 2009 Стати Джоном Ленноном 2015 П'ятдесят відтінків сірого 2018 Мільйон маленьких шматочків 2024 Емі Вайнгауз: Back To Black
Телебачення Рік Назва Режисер ВиконавчийПродюсер Примітки 2017 2 episodes 2021 Соло 2 episodes2023Мисливці 1 episode
Примітки
Посилання
Sam Taylor-Wood на Відео зі сном Девіда Бекхема в Liverpool Walker Gallery