Зухва́лість, зухва́льство () — негативна риса характеру, в релігії — гріх. Безманерне втручання чи твердження. Протилежність сором'язливості, м'якості.
Соціальні прояви Може проявлятися у зухвалій «хоробрості» чи «сміливості», зухвалих вчинках — поглядах, дотиках, словах, зухвалій поведінці з підлеглими чи колегами, зухвалому насильництві, зухвалому одязі, зухвалому мовленні, зухвалому ігноруванні інших і т. д.
Кримінальна зухвалість Особлива зухвалість, як кваліфікуюча ознака злісного хуліганства проявляється в діях, що відзначаються особливою нахабністю, грубістю. На ступінь зухвалості хуліганства впливають форма хуліганських дій та їх тривалість.
Див. також Хуцпа Нахабство
Примітки
Посилання
Зухвалий Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 735.