Кримськотатарський культурний центр у Львові () — культурний центр у Львові. Розташований у центральній частині міста, на вулиці Саксаганського, 20, кв. 5. Місія центру — популяризація кримськотатарської культури.

Історія Сучасна історія кримських татар у Львові розпочалася у 2014 році, коли через окупацію Криму частина з них переселилась на материкову Україну, зокрема і до Львова.

У 2017 році постало питання про створення культурного центру кримських татар Львова, де вони могли б збиратися, спілкуватися, вивчати мову та культуру, реалізовувати культурні, матеріальні та духовні потреби, організовувати свята, одруження та похоронні обряди згідно з традиціями. Було прийнято рішення орендувати приміщення на вулиці Саксаганського, 20 і 16 травня 2017 року відбулось офіційне відкриття Кримськотатарського культурного центру, яке супроводжувалось спільним молебнем (дуа) згідно з мусульманськими традиціями і частуванням традиційними стравами кримських татар.

Керівництво центру Абкелямов Ернест Зіяєвич (2017 — 31 Грудня 2021) Кучук Енвєр Мустафайович (31 Грудня 2021 — 24 Лютого 2022) Тохлу Іслям Усеінович (21 лютого 2023 — 07 Квітня 2025) Бекіров Амет (07 Квітня 2025 — 1 січня 2026) Ібадулаєв Мемет (1 січня 2026 —зараз)

Мечеть У центрі Львова діяла мечеть, де збиралися для молитви представники мусульманської громади міста. Вона складалася з двох частин — чоловічої та жіночої. Щоп’ятниці тут відбувалися колективні молитви джума, проводилися обряди нікяху (шлюбу) та поховання, уроки читання Корану, колективні молитви таравіх у місяць Рамадан, а також спільні вечері розговіння — іфтари. Відвідувачі також мали змогу безкоштовно користуватися літературою про іслам.

Станом на 15 квітня 2026 року, за рішенням громади, діяльність центру було розділено між двома приміщеннями. Мечеть «Хедіє», розташована на території торговельного комплексу «Південний», продовжила функціонувати як повноцінна мечеть. Водночас приміщення на вулиці Саксаганського, 20 відтепер використовується виключно як культурний центр: проведення п’ятничних проповідей і колективних молитов там припинено, а для охочих залишено лише невелику кімнату для індивідуального намазу.

Таким чином, від цієї дати у Львові діють дві окремі інституції — Кримськотатарський культурний центр у Львові та мечеть «Хедиє» на території ТК «Південний», яка перебуває під опікою Духовного управління мусульман Криму та релігійної громади мусульман м. Львова «Хідаєт».

Мечеть «Хедіє» на території ТК «Південний» була заснована з ініціативи Петра Івановича Писарчука та збудована за його кошти за підтримки меценатів із кримськотатарської мусульманської громади. Вона стала своєрідним подарунком львів’ян корінному кримськотатарському народові й розглядається як унікальний приклад міжгромадської солідарності в Україні. Офіційне відкриття мечеті відбулося 24 березня 2023 року.

Діяльність центру У центрі діють дитячі гуртки з вивчення кримськотатарської мови, відбуваються лекції та семінари про кримськотатарську культуру і традиції, майстер-класи для учнівського парламенту Львова і студентів. В рамках діяльності центру проходять спікінг-клаби кримськотатарської мови, а також щомісячні зібрання кримськотатарської громади “Körüşüv”. Також функціонує музей-майстерня, де місцеві майстри виготовляють традиційний кримськотатарський одяг (у центрі для цього є спеціальна вишивальна машина) і розвивають національний орнамент кримських татар «Орнек», який охороняється ЮНЕСКО з 2021 року.

Освітня та просвітницька діяльність

Центр активно співпрацює з вищими навчальними закладами Львова, виступаючи базою для практичного ознайомлення студентів із культурною спадщиною корінних народів України. У межах навчальних програм для студентів гуманітарних спеціальностей на базі центру проводяться лекції-екскурсії, присвячені історії, традиціям та релігії кримських татар.

«Враження від екскурсії-лекції в Кримськотатарському культурному центрі у Львові надзвичайні. Нам розповіли про багатогранну культуру кримських татар, їхню мову, звичаї та традиційні орнаменти. Особливо запам’яталося пояснення символіки візерунків. Торкнулися також релігійної тематики, доступно розповіли про Коран та особливості Ісламу. Запам’яталася розповідь про депортацію 1944 року й біль, який пережила кожна кримськотатарська родина. Екскурсія відкрила історію та культуру народу, що пережив багато, але зберіг свою ідентичність. Було змістовно, щиро й чуттєво, а родзинкою стало фото з головними уборами кримських татар. Наполегливо рекомендую всім, хто хоче краще зрозуміти культурне розмаїття нашої України», — студент НУ «Львівська політехніка».

Громадська діяльність 18 травня 2024 року, в День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, центр організував пам'ятний захід, присвячений 80-й річниці депортації кримських татар із Криму. Зокрема, було представлено виставку плакатів, присвячених депортації 1944 року.

26 червня 2024 року представники центру — Іслям Тохлу та Амет Бекіров (культурний менеджер центру) — взяли участь у піднятті кримськотатарського прапора у Львові.

2024 році представники центру Іслям Тохлу та Амет Бекіров доєдналися до подкасту «Ай ту жянес», де разом з журналісткою Євою Райською обговорювали низку важливих тем, пов’язаних з Кримом та кримськими татарами.

20 лютого 2025 року, в рамках співпраці Кримськотатарського культурного центру з Львівським органним залом, вперше прозвучав мусульманський азан під час симфонічно-хорового концерту «Озброєна людина» британського композитора Карла Дженкінса.

26 лютого 2025 року, з ініціативи Кримськотатарського культурного центру у Львові, український музикант Влад Дарвін записав та презентував кримськотатарську версію своєї пісні “Аманда, Лінда і Роуз” до Дня спротиву окупації Криму, висловлюючи солідарність із кримськотатарським народом.

26 лютого 2025 року, з ініціативи Кримськотатарського культурного центру у Львові, до Дня спротиву окупації Криму на площі Ринок відбулася урочиста церемонія підняття кримськотатарського прапора.

Галерея

Джерела

Райська, Єва (2024). Журнал «Локальна Історія», № 3 (65), 2024, Киримли у Львові (Українська). ГО «Українська Галицька Асамблея». С. 78—81. Рудзіна, Аліна. Оглядач «Вісник білорусько-українського центру співпраці», № 13, 25 травня 2024, «Нам під силу те, що не було під силу нашим пращурам у 20 столітті — покарати зло, притягнути до відповідальності» (Українська). С. 4. Газета дітей Львова «Галицьке юнацтво», З вірою у перемогу! № 211, 2024, Вони назавжди залишаться у нашій пам'яті (Українська). С. 2—3.

Примітки

Посилання Сторінка центру у Фейсбуці Сторінка центру в Інстаграмі Сторінка центру у Телеграмі