Індійський бігун (Anas platyrhynchos domesticus) — порода качок, які походят з Південно-Східної Азії. Походить від крижня і належить до групи «легких качок». Відомо 8-10 різновидів селезня.
історія Вперше її описали в 1851 році на Малайському півострові (тодішній британській колонії) та на острові Ломбок в Індонезії. Однак качки, мабуть, потрапили до Європи раніше іншим шляхом, оскільки вони зображені на картинах голландських художників 17 століття. Тим більше, що деякі старі селекційні породи європейських качок мають схоже забарвлення.
Характеристика Тіло струнке, витягнуте, як пляшка з довгим горлом. Силуетом та поставою нагадує пінгвіна. Має короткі, широко розставлені ніжки, непропорційно довгий дзьоб та рудиментарні крила, які дають можливість вирощувати його на злітно-посадковій смузі без ампутування крил. Відзначається рухливістю.
Середня вага та довжина тіла
Крижень: 1,7–2 кг, довж тіла 75 см Качка: 1,5–1,7 кг, довж тіла 50 см
Качка несе від 270 до 280 яєць вагою до 80 грам. Період несучості триває 52 тижні.
Харчування Порода витривала до несприятливих погодних умов і легко розмножується. Індійські бігуни харчуються переважно кормами, хоча також поїдають мух, равликів, дощових черв'яків і дрібну рослинність.
Виноски
Посилання