Здимання гірських порід, випирання гірських порід, спучування гірських порід (, ; — видавлювання породи у гірничу виробку без значних порушень її суцільності, обумовлене дією гірничого тиску. Є проявом реологічних властивостей порід, зокрема їх повзучості. Характеризується збільшенням об’єму порід, що обумовлено набуханням г.п., хім. реакціями і виділенням газів у гірських породах. Найбільш схильні до здимання глини, глинисті сланці, аргіліти. На великих глибинах здіймаються також піскуваті сланці, мергелі, вугілля.
Див. також
Гірські породи Розпушуваність гірських порід
Література