Бої в Курській області Росії розпочалися зранку 6 серпня 2024 року, коли Збройні сили України перетнули російсько-український кордон поблизу міста Суджа. Українські війська почали просування вглиб території Росії та за кілька днів контролювали кілька сотень квадратних кілометрів. Це була перша українська загальновійськова операція на прикордонній території Росії з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. 12 серпня українська влада вперше підтвердила участь ЗСУ в наступі, а 14 серпня сказала, що українські війська сформували «буферну санітарну зону» у цілях самооборони. На кінець серпня українські війська контролювали близько 1100 км² Курської області.
До кінця 2024 року в результаті російського контрнаступу територія скоротилася до близько 460 км². У першій половині березня 2025 року російські війська провели низку наступів і 13 березня зайняли Суджу.
Операція у Курській області відволікла увагу російських сил, які потенційно могли застосувати на інших ділянках фронту, зокрема на сході. Ця операція також підняла бойовий дух українських військ. Втім, стратегічно вона не змінила хід війни.
Командування У перші дні українського вторгнення звітував Путіну щодо ситуації Валерій Герасимов.
10 серпня у звіті ISW зазначалося, що Путін замість Герасимова призначив Олександра Бортнікова відповідальним за ситуацію у Курську.
12 серпня українська влада вперше підтвердила участь Збройних сил України в бойових діях у Курській області, доповідав Зеленському про це Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
13 серпня низка джерел написала, що Путін призначив Олексія Дюміна координатором операції у Курську. Про призначення не повідомлялося офіційно, але воно було широко поширене різноманітними медіа.
14 серпня стало відомо, що російською обороною керує генерал-лейтенант Олександр Лапін.
15 серпня Україна створила першу військову комендатуру на підконтрольних українським військовим територіях Курської області, і призначила її керівником генерал-майора Едуарда Москальова.
Передумови і підготовка до наступу Ще до серпневого наступу 2024 року українські війська вражали російські на території Курщини. Так, 2 червня 2024 року підрозділ «Малібу» 53 ОМБр та «Крила до пекла» 103 ОБрТрО розбили російську техніку в 3 км від українського кордону.
До прориву в Курську область Україна готувалася надзвичайно секретно. Техніка ховалася у лісах біля кордону, українські військові ночували в покинутих будинках у селах, а пересування військ маскували показовими військовими навчаннями. Про плани наступу на Курську область знало лише обмежене коло військових: офіцерський склад дізнався за три дні до початку операції, а рядові військовослужбовці — за день до наступу. Українська армія покладалася на розсуд своїх солдатів, офіцери не забирали телефони, сподіваючись, що ті збережуть таємницю. Командир 225-го окремого штурмового батальйону Олег Ширяєв у 2025 році повідомив, що підготовка підрозділу до операції тривала два місяці: підрозділ отримав особовий склад і техніку, які мали готуватися. Але суть задачі не розкривалася, і про Курськ вони дізналися зі здивуванням перед операцією.
Перебіг подій
Український наступ
6 серпня Уранці ЗСУ декількома групами перейшли російсько-український кордон на території Суджанського і Кореневського районів РФ, після чого туди було направлено російські війська й авіацію. Протягом перших годин операції бійці 80 ОДШБр за підтримки танка Т-64БВ захопили прикордонний пункт пропуску «Суджа» та взяли в полон близько 50 російських військових. За даними Росії, у боях брали участь близько 300 українських військовослужбовців 22-ї окремої механізованої бригади, 11 танків і понад 20 бойових броньованих машин. Основними напрямками просування українських збройних сил стали населені пункти Олешня в напрямку Суджі і Миколаєво-Дар'їно, що на північний схід від Сум. За словами Олександра Коваленка, одним із основних проривних підрозділів Курської операції був 225-й батальйон, який з перших днів відповідав за прорив російської оборони і вклинювання якнайглибше в Курську область РФ.
О 10:01 виконувач обов'язків губернатора Курської області Олексій Смирнов заявив, що «бійці Прикордонної служби ФСБ Росії та Збройних сил РФ не допустили прорив кордону». Натомість з боку Свердликового підрозділу ЗСУ на БТР Stryker змогли вийти на трасу Рильськ — Суджа, якою спробували просунутися у напрямку населеного пункту Зелений Шлях.
Українські медіа поширювали відео з полоненими російськими військовослужбовцями в районі урочища Глибокого, звідки раніше підрозділи ЗСУ намагалися просунутися у бік Курилівки. Також з'явилося фото згорілого російського вертольота Ка-52. За опублікованими відеозаписами, кількість узятих у полон російських військових могла становити близько 6 військовослужбовців.
Російські війська вели вогонь по позиціях та місцях концентрації противника, ввечері над Сумщиною ЗСУ знищили російську балістичну ракету та два БПЛА. Надвечір росіяни заявляли, що відтіснили ЗСУ через кордон із втратами за допомогою артилерії, авіаударів і безпілотників.
Близько 21:30 з'явилися світлини із двома знищеними російськими танками на тралах неподалік Суджі.
Станом на 22:00, ЗСУ перебували у населених пунктах Дар'їно, Свердликово, Гоголівка, Гончарівка. У Олешні взято опорні пункти російської армії. ЗСУ здійснили дистанційне мінування траси Суджа — Білиця.
7 серпня Станом на 10:00 українські війська перебували в 11 населених пунктах і просунулись вглиб російської території до 15 кілометрів. Зазначається, що ширина фронту наступу становить приблизно 10—11 кілометрів. Уранці з'явилося відео ураження FPV-дроном російського гелікоптера Мі-28.
Українські війська наблизились до міста Суджи, що має значні пошкодження через постійні обстріли. Значна частина населення залишила населений пункт власними силами або в результаті влаштованої евакуації, суперечливі повідомлення про наказ на яку надходили від місцевої російської влади, які місцеве управління МНС Росії відкидала як «фейкову інформацію».
Російські військові кореспонденти повідомили, що Суджа перебуває в оперативному оточенні, а також те, що українські війська захопили газовимірювальну станцію «Суджа» в Курській області. Через неї Росія подає газ в українську газотранспортну систему. Зазначається, що маршрут через Суджу — єдиний, що залишився, з п'яти транспортних коридорів, якими Росія досі здійснювала транзит свого газу в Європу. Стверджується, що атака підняла ціни на газ до 40,43 євро (+5,15 %) за мегават-годину.
Удень Путін зібрав раду безпеки РФ, назвавши бої на Курщині «масштабною провокацією». Україна не коментувала бойові дії в цьому районі.
Влада Сумщини підписала розпорядження щодо впровадження обов'язкової евакуації 23 населених пунктів 5 громад Сумського району — Краснопільської, Миколаївської сільської, Миропільської, Юнаківської та Хотінської, які потрапляють у зону вогневого ураження російських військ.
За повідомленнями російських воєнних кореспондентів, збройні сили України увійшли до іншого російського райцентру за 20 кілометрів від кордону з Україною — міста Коренево, на підступах до якого було взято в полон кількадесят російських військових.
Ввечері в Курській області атакою FPV-дрона було пошкоджено автомобіль, у якому перебував російський пропагандист, воєнний кореспондент Євген Піддубний. Піддубний випав із авто, коли машина перекидалася, його знайшла евакуаційна група і відвезла в лікарню, а згодом той був транспортований у Москву з опіками.
8 серпня ЗСУ прорвали дві лінії фортифікації на Курщині, які коштували Росії 15 млрд руб. Зранку ЗСУ контролювали захід Суджі та дороги навколо неї, у місті тривали стрілецькі бої, зайнята українськими військами територія сягнула 350 км2. Окремі групи українських військових досягли населених пунктів Івниця та Анастасіївка, пройшовши вглиб російської території на 23—26 кілометрів від кордону з Україною.
Зранку українські сили контролювали західну частину Суджі та дороги навколо неї, у місті тривали стрілецькі бої. Окремі групи українських військових досягли населених пунктів Івниця та Анастасіївка, пройшовши вглиб російської території на 23—26 кілометрів від кордону з Україною.
Повідомлялося, що зона бойових дій розширилася до 430 квадратних кілометрів, і що українські сили увійшли в населений пункт Мирний і взяли під контроль села Козача Локня, Богданівка, 1-й Княжий і 2-й Княжий. У селі Снагість відбулася стрілянина. Українські війська були присутні в районах за 35 кілометрів від українського кордону.
9 серпня Вночі на аеродром Липецьк-2 в Липецькій області, що межує з Курською областю, було здійснено атаку БПЛА. Місцеві жителі публікували відео потужного вибуху. В Липецькій області оголошено надзвичайний стан, розпочато евакуацію населення. За даними України, на момент атаки на аеродромі знаходилося 700 керованих авіабомб та російські військові літаки, а безпілотники вразили склади з керованими авіабомбами та низку інших об'єктів у районі аеродрому.
Повідомлялося, що українські війська захопили близько 100—200 квадратних кілометрів території, у середньому на глибину близько 10 кілометрів від російсько-українського кордону. Зона бойових дій розширилася до 600 квадратних кілометрів.
Вранці з'явилися повідомлення про розбиту колону російських військ у районі селища Октябрського Рильського району ударом HIMARS. Колона рухалася трасою, що з'єднувала Глухів і Курськ та проходить через Рильськ і Льгов. Зазначається, що село Октябрське розташоване за 8 кілометрів від Рильська. На відеозаписах видно 15 спалених військових вантажівок з тілами загиблих. За оцінками NEXTA, кожна з вантажівок може перевозити до 35 повністю екіпірованих військовослужбовців, тож втрати можуть сягати 200—490 солдатів, що може бути однією з найбільших масових втрат російської армії з початку повномасштабної війни.
Апти Алаудінов, командир чеченського , які з моменту останнього вторгнення на територію Росії дислокувалися в Бєлгороді та Курську, повідомив, що він і його підрозділи не вступали в бій з українськими військами, коли ті проходили повз їхні позиції, натомість вирішили відступити, поки не прибуде більше російського підкріплення, у той час як деякі російські військові кореспонденти стверджували, що вони втекли під час бою. Крім того, на момент заяви Алаудінов був єдиним російським командиром, який визнав, що українські сили контролюють населені пункти вздовж кордону.
Російські підрозділи, направлені як підкріплення в зону бойових дій і вже були розгорнуті навколо російсько-українського кордону, продовжували прибувати до лінії фронту в Курській області, де тривали бої за Суджу. Російські провоєнні блогери стверджували, що Росія захопила прикордонне село Лукашівка в Сумській області, у той час як Україна, за повідомленнями, здійснила незначне вторгнення на новому напрямку, спрямоване на прикордонне село Кучерів, але не захопила його.
Міністерство оборони Росії сповістило про перекидання військової колони з Бєлгородської області до Суджанського району, яка включала 152-мм самохідні артилерійські установки «Мста-С» та машини бойового забезпечення. Бойове маркування свідчило про те, що російське командування перекидало до Курської області справжні бойові частини, що мали військовий досвід.