Петро Матвійович Ошлей (, маєток Октен Тальсенського повіту Курляндської губернії, тепер Талсинський край, Латвія — розстріляний , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський військовий діяч, корінтендант. Член ВУЦВК.

Життєпис Народився в маєтку Октен Тальсенського повіту Курляндської губернії в родині агронома (управителя маєтку). Закінчив початкове Тальсенське міське училище. У 1905 році порвав зв'язки із родиною, брав участь у революційній діяльності.

З 1907 по 1914 рік був членом Латиської соціал-демократичної партії. Підпільно працював у Берліні, де його заарештували і засудили до розстрілу, але Ошлей зумів утекти.

У 1914 році мобілізований на військову службу рядовим в лейб-гвардії Кексгольмський полк російської армії, в якому служив до кінця 1915 року. Потім навчався у 2-й Петроградській школі прапорщиків, яку закінчив у травні 1916 року. З травня по червень 1916 року — молодший офіцер 105-го запасного полку в Оренбурзі. З вересня 1916 року служив молодшим офіцером у 7-му Бауському латиському стрілецькому полку.

Член РСДРП(б) з січня 1917 року.

З грудня 1917 року — голова революційного трибуналу Вольмарського повіту Латвії.

У Червоній армії з червня 1919 року. Учасник Громадянської війни на Петроградському, Західному та Південному фронтах. З червня 1919 року — військовий комісар 2-ї бригади 4-ї стрілецької дивізії РСЧА, з грудня 1919 року — військовий комісар 10-ї стрілецької дивізії. З квітня 1920 року — військовий комісар 8-ї Мінської стрілецької дивізії. З грудня 1920 року — член Реввійськради 6-ї армії. Як особливо уповноважений штабу Південної групи військ був учасником придушення Кронштадтського повстання у березні 1921 року.

Після громадянської війни перебував на відповідальній роботі у військах та центральному апараті Народного комісаріату у військових та морських справах РРФСР.

З травня 1921 по квітень 1924 року — військовий комісар штабу Збройних сил України та Криму, а потім штабу Українського військового округу.

З квітня 1924 року — військовий комісар Управління РСЧА, а з жовтня 1924 року — старший секретар Революційної військової ради (РВР) СРСР. З жовтня 1925 по березень 1928 року — керуючий справами Народного комісаріату з військових і морських справ та РВР СРСР (він же секретар РВР СРСР).

З березня 1928 року — начальник Військово-господарського управління Управління постачання РСЧА. З серпня 1935 року — помічник командувача Московського військового округу з матеріального забезпечення. Член Військової ради при народному комісарі оборони СРСР.

31 травня 1937 року заарештований органами НКВС. Військовою колегією Верховного Суду СРСР 31 жовтня 1937 року за звинуваченням у приналежності до військової змови в РСЧА засуджений до розстрілу. Вирок виконано наступного дня 1 листопада 1937.

Посмертно реабілітований ухвалою Військової колегії Верховного суду СРСР 19 травня 1956 року.

Звання корінтендант (21.11.1935)

Нагороди орден Червоного Прапора (23.02.1928) орден Трудового Червоного Прапора Білоруської СРР (1932)

Примітки

Джерела Ошлей Петр Матвеевич Черушев Н. С., Черушев Ю. Н. Расстрелянная элита РККА (командармы 1-го и 2-го рангов, комкоры, комдивы и им равные): 1937—1941. Биографический словарь. — Москва: Кучково поле; Мегаполис, 2012.