Blue Bird K4 — рекордовий катер, збудований у 1939 році на замовлення Малколма Кемпбелла, щоб конкурувати з американцями у боротьбі за світовий рекорд швидкості на воді.

Опис Назва «K4» була отримана за і була нанесена на носовій частині корпусу. Так як це був другий човен Кемпбелла, він також був відомий як Blue Bird II. Малколм використовував назву «Blue Bird» для серії автомобілів, на яких встановлював рекорди швидкості на суші, рекордових човнів, а також своєї моторної яхти.

K4 було збудовано фірмою «» як заміна , на якому Малколм Кемпбелл встановив три інших рекорди швидкості на воді до того, як було збудовано K4. Катер також був оснащений таким же двигуном з модельного ряду .

Конструкція

K4 являв собою триточковий . Звичайні глісуючи моторні човни такі як чи , мають єдиний кіль з виїмкою або «сходинкою», що виступає з нижньої частини корпусу. На швидкості носова частина такого човна піднімається вгору, зменшуючи площу змочування поверхні корпусу і, отже, опір тертя. У триточкового глісера є два чітко розділені поплавці, прикріплені до передньої частини, і третя точка в задній частині корпусу. Коли човен набирає швидкість, більша частина корпусу піднімається з води та спирається на воду лише у цих трьох точках контакту. Ці точки, навіть є меншими за площею, ніж глісуючий корпус однокорпусного гідроплана та викликають ще менший опір. Маючи велику відстань між передніми точками глісування, така конструкція у меншій мірі схильна до нестабільності, що викликається невеликими перешкодами, ніж однокорпусна. Однак, якщо носова частина піднімається вище за допустиму межу безпеки, аеродинамічні сили (а не гідродинамічні сили води) на широкій передній частині корпусу піднімуть її вгору, що призводить до сальто та аварії. Це те, що трапилося як з , так і, можливо, з Bluebird K7.

Рекорд K4 встановив один світовий рекорд швидкості на воді 19 серпня 1939 року на озері (Ланкашир), достигнувши швидкості 141,740 миль за годину (228,108 км/год або 123,168 вузлів).

Випробування реактивного двигуна Після Другої світової війни Малколм Кемпбелл переобладнав K4, встановивши турбореактивний двигун , проте не зміг встановити жодного рекорду. Нова конструкція отримала прізвисько «Коністонський тапок» ().

Дональд Кемпбелл

Дональд Кемпбелл (син Малколма) після смерті батька у 1948 році вирішив побити його рекорд. За умовами заповіту майно сера Малколма, включаючи його рекордовий катер, продали з аукціону, і Дональд був змушений викуповувати його назад. Потім K4 був обладнаний новим гребним гвинтом та одним із попередніх двигунів .

Дональд спробував човен, але вважав його надто повільним, тому після чергової переробки надбудови та остаточного руйнування конструкції в 1951 році, він пересів на новий човен-гідроплан Bluebird K7 з реактивним двигуном, на якому він сім разів встановлював рекорди щвидкості, а потім загинув під час останньої спроби побити рекорд у 1967 році.

Репліка K4 виставлена в експозиції ().

Примітки

Джерела

Посилання Lakeland Motor Museum