Довжина кордону між Індією та Китаєм становить 3380 кілометрів . Кордон складається з трьох окремих частин, розділених Непалом та Бутаном.
Характеристика У західній частині Непалу кордон проходить у районі Гімалаїв. Ця ділянка кордону є спірною, особливо в районі на північ від Аксайчина, яка знаходиться під контролем Китаю, але заперечується Індією. На півночі Індія контролює льодовик Сіачен, захоплений в ході прикордонного конфлікту з Пакистаном. Між Непалом та Бутаном Індія та Китай мають спільний кордон невеликої протяжності. На схід від Бутану обидві країни межують із М'янмою.
Лінія фактичного контролю Лінія фактичного контролю — демаркаційна лінія між Індією та Китаєм, яка тривалий час була не визнаною юридично, але є межею де-факто. Лінія має протяжність 4057 кілометрів і проходить через три області Індії: західну (Ладакх, Кашмір), середню (Уттаракханд, Хімачал-Прадеш) і східну (Сіккім, Аруначал-Прадеш)«Another Chinese intrusion in Sikkim ». Потім термін «лінія фактичного контролю» отримав юридичне визнання у китайсько-індійських угодах, підписаних у 1993 та 1996. У угоді 1996 зазначено: «жодна з держав не може робити дій щодо перегляду лінії фактичного контролю»Sali, M.L., (2008) India-China border dispute , p. 185, ISBN 1434369714..
Див. також
Аксайчин Китайсько-індійська прикордонна війна Лінія Мак-Магона
Примітки