Радянсько-китайський договір про дружбу, союз і взаємну допомогу () підписаний у Москві 14 лютого 1950 року та набрав чинності 11 квітня 1950 року. Хоча договір став результатом особистих зустрічей Сталіна та Мао Цзедуна, підписали його міністри закордонних справ: від КНР Чжоу Еньлай, від СРСР Андрій Вишинський. Є відомості, що договір укладений таємно ще в серпні 1945 року, а церемонія підписання в 1950 році просто стала способом зняти з нього гриф «таємно»Bruce E. Elleman. Diplomacy and Deception: The Secret History of Sino-Soviet Diplomatic Relations, p. 237.. Фактично договір втратив своє значення у 1960-ті роки, коли стався розкол у відносинах КПРС та КПК, але формально договір діяв до 11 квітня 1980 року — після того, як за рік до закінчення 30-річного терміну договору китайська сторона заявила, що не буде його продовжувати.
Історія Фактично тісні відносини між СРСР і Китайською Народною Республікою на чолі з Мао Цзедуном встановилися раніше, коли СРСР надавав допомогу компартії Китаю в боротьбі за владу. Тому саме підписання договору просто констатувало стан речей і було присвячене візиту Мао Цзедуна до Москви. Проте, після смерті Сталіна і початку в 1956 році процесу десталінізації в СРСР відносини між країнами почали погіршуватися. Доповідь Микити Хрущова на закритому засіданні XX з'їзду КПРС була сприйнята Мао Цзедуном різко негативно. Також КНР негативно ставилася до нового зовнішньополітичного курсу СРСР на вихід з ізоляції та встановлення ділових відносин з країнами Заходу, відомого як курс на «мирне співіснування двох систем». КНР звинуватила радянське керівництво у ревізіонізмі та поступках Заходу.
Під час Карибської кризи КНР підтримувала ідею збройної конфронтації СРСР і була незадоволена мирним вирішенням кризи. Не виправдалися й надії Мао Цзедуна отримати від СРСР ядерну зброю. Нарешті, в 1962 році СРСР підтримав Індію у війні з КНР.
У 1963 році КНР та СРСР обмінялися листами, в яких висловили свої ідеологічні позиції і таким чином формально визнали наявність розбіжностей.
У 1964 році відбувся фактично повний розрив відносин між КПРС і КПК, КНР відкликала своїх студентів із СРСР, а Радянський Союз — своїх фахівців із КНР.
У 1969 році між СРСР і КНР стався збройний конфлікт на острові Даманському. Договір про дружбу, проте, розірвано не було, оскільки жодна зі сторін не надавала дипломатичному етикету серйозного значення.
У 1979 році, коли КНР воювала з В'єтнамом, СРСР висловив підтримку В'єтнаму, хоча мав договори про дружбу та сприяння з обома країнами.
Див. також Радянсько-китайський розкол
Примітки
Посилання У матеріалі з людей в Російській Федерації міністерства іноземних відносин на treaty. Yang Kuisong, (2005), (PHP).