Нікішовець

Нікішовець (пол. Nikiszowiec, нім. Nickischschacht), житловий масив Нікішовець, робітниче містечко Нікішовець — район міста Катовиці, Польща, що відомий своїм нетиповим плануванням та архітектурою. Район входить до Катовиці.

На початку XX століття містечко для робітників збудували німецькі архітектори Еміль і Георг Цільмани з ініціативи промислової компанії поруч з шахтним стовбуром Нікіш, від якого й отримало назву. Житловий масив Нікішовець є унікальним і повністю збереженим зразком соціального населеного пункту початку XX століття. Він складається з дев'яти житлових кварталів, його будинки переважно триповерхові, виконані з червоної цегли у єдиному дизайні та мають архітектурні деталі для різноманітності; шість його кварталів з'єднанні в єдиний комплекс проходами, що підтримуються аркадами. Житловий масив створювали відразу із соціальною інфраструктурою: централізованим електропостачанням, водопостачанням, каналізацією, церквою, закладами послуг, торгівлі, освіти та культури.

Робітниче містечко Нікішовець вважається однією з головних історичних та архітектурних пам'яток міста Катовиці та Сілезії, він внесено до реєстру нерухомих пам'яток Польщі, а також є пам'яткою історії культурної спадщини Польщі та об'єктом туристичного автомобільного Шляху європейської промислової спадщини.

Район Нікішовець відомий не тільки архітектурними особливостями, а й своїми мешканцями: в різні роки тут жили відомі спортсмени, художники, про нього знімали фільми та писали книги.

Назва Назва «Нікішовець» є полонізованою формою німецької назви. Німецька назва робочого поселення «Nickisch Shaft» (Нікішшахт) походить від розташованого неподалік шахтного стовбура «Нікіш», названого за ім'ям барона Фрідріха Нікіша фон Розенега, який був з 1897 року членом колегії представників компанії Georg von Giesches Erben, яка володіла «Нікіш».

Географія

Нікішовець розташований у східній частині міста Катовиці, в районі Янув-Нікішовець, на схід від вулиці Шопеніцької та на південь від вулиці З.Налковської; з півдня та сходу район оточують незабудовані території.

Територія робітничого містечка Нікішовець розташована на Катовицькій височині, яка є частиною географічного макрорегіону Сілезька височина. Геологічно Нікішовець розташовано на Верхньосілезькій западині, яка заповнена девонськими та кам'яновугільними відкладеннями. Геоморфологічно Нікішовець належить до плато Мурчек, яке складено з кам'яновугільних утворень. В районі є великі фрагменти третинних денудаційних рівнин, які мають абсолютні висоти понад 300 м над рівнем моряBaza danych geologiczno-inżynierskich wraz z opracowaniem atlasu geologiczno-inżynierskiego Aglomeracji Katowickiej. Wykonano na zamówienie Ministra Środowiska Sfinansowano ze środków Narodowego Funduszu Ochrony Środowiska i Gospodarki Wodnej/ Katowice, 2005.

Клімат мало чим відрізняється від клімату Катовиць: помірний клімат з холодною зимою та теплим та вологим літом. Середньорічна температура становить 8,1 °C, а середньорічна кількість опадів — 713,8 мм.

Житловий масив Нікішовець розташований у басейні річки Вісли, на лівому березі річки Болини, притоці Чорної ПшемшіOpracowania ekofizjograficzne, Katowice, WERONA, 2014 (pl.). Великих ресурсів підземних вод тут немає, на водний баланс підземних вод значною мірою впливає гірнича діяльність, що пов'язана з осушенням шахт.

На південний схід і північний захід від території містечка розташовані лісові масиви. В містечку є парки: парк Еміля та Георга Цільманів (в районі ) та парк Янувської групи художників (на вулиці Замковій, поруч з Початковою школою № 6). На території району Нікішовець та його найближчих околиць немає об'єктів охорони природи чи природних пам'яток регіонального або державного значення.

Історія

Початок

Територія сучасного робітничого містечка Нікішовець почала забудовуватися в лісових масивах гміни Янува на початку XX століття, поруч з новим стовбуром з назвою "Нікіш" кам’яновугільної консолідованої шахти «Гіше» (пізніше шахта «Вєчорек»), що належала промисловій компанії Georg von Giesches Erben. Попит на вугілля підштовхнув компанію до розширення виробництва та створення нових шахтних стовбурів.

Потреба у робітниках на нових промислових об'єктах змусила керівництво компанії піклуватися про житло для них. Тодішній генеральний директор компанії, німецький таємний гірничий радник Антон Утеман вирішив побудувати житлове містечко для робітників неподалік від шахтних розробок та виробництва. Це містечко мало відповідати умовам, викладеним в Акті про поселення 1904 року, тобто мати відповідну технічну інфраструктуру та комунальні споруди.

У 1907 році заснували робітниче містечко для гірників, зайнятих на стовбурі головної шахти «Гіше»Studium uwarunkowań i kierunków zagospodarowania przestrzennego miasta Katowice  — II edycja Uchwały nr LXIV/1330/23 Rady Miasta Katowice z dnia 25 maja 2023 r.. Незабаром виявилося, що підготовлених квартир було замало. Під будівництво нового житлового масиву для близько 5 тисяч робітників і службовців виділили територію площею 20 гектарів на північний схід від Гішовець у районі стовбурів «Нікіш» та «Крамер». Житловий масив отримав назву Нікішшахт (з німецької «Nickisch Shacht»). Проєкт містечка Нікішовець створили німецькі архітектори, двоюрідні брати Еміль і Георг Цільмани з Шарлоттенбурга, які проєктували містечко Гішовець, а будівельними роботами керував генеральний директор промислової компанії Georg von Giesches Erben Антон Утеман. Архітектори Цільмани у 1903–1911 роках також спроєктували комплекси стовбурів «Нікіш» та «Пуласький», до яких входило оголовок стовбура з підйомною вежею, машинне відділення, лазня, склад та приміщення пожежної частини й управління.

Житловий масив Нікішовець планувалось будувати у стилі еклектики з переважанням форм модерну та історизму, в ньому мали бути костел, школи, побутові заклади, заклади громадського харчування, торгівлі, протипожежні установки, система електрики, водопостачання та каналізації. Будівництво житлового масиву почалось у 1908 році, а восени 1911 року вже ввели в експлуатацію перший житловий будинок. У 1914 році заселили 6 кварталів та на центральній площі містечка розпочалося будівництво необарокового , який також спроєктували брати Цільмани. З початком Першої світової війни будівництво храму зупинили, а добудовували його у 1922—1927 рокахІнформаційна карта об'єкта (польс). Станом на 1919 рік у робітничому містечку Нікішовець побудовано комплекс з 9 кварталів, але повністю проєкт не реалізовано, на північний схід від костелу Св. Анни квартал не забудували, на цьому місці у 1930 році створили парк Еміля і Георга Цільманів.

Період Першої світової війни Під час Першої світової війни на виробництві не вистачало чоловіків, тому на роботу у шахту наймали жінок і хлопців віком від 14 до 16 років, також працювали військовополонені та наймані робітники з Російської імперії; у 1917 році 33 % персоналу шахти «Нікіш» становили військовополонені. Під час війни жителі Нікішовець страждали від багатьох хвороб через недоїдання, наприкінці війни в житловому масиві спалахнула епідемія тифу. Складності з харчуванням через високі ціни та низькі зарплати призвели до страйку 8—11 вересня 1916 року, на якому шахтарі вимагали підвищення зарплати та покращення продовольчого забезпечення містечка. Страйк закінчився частковим успіхом — керівництво шахти дозволило закупити додаткові харчові продукти. У липні 1918 року знову стався страйк, на якому шахтарі вимагали скорочення робочого дня, й з 1 жовтня 1918 року на шахті ввели 8-годинний робочий день.

Міжвоєнний період

Після закінчення Першої світової війни більшість мешканців району Нікішовець хотіли приєднання Верхньої Сілезії до Польщі, тому 1919 року в містечку створили осередок Польської військової організації, який готував її учасників до збройної боротьби. 13 серпня 1919 року шахтарі стовбура "Нікіш", як й усі робітники консолідованої шахти «Гіше» приєдналися до загального страйку, який перетворився у Перше Сілезьке повстання, під час якого точилися запеклі бої за приєднання областей Верхньої Сілезії до Польщі. Про події тих часів розповідає фільм Казімежа Куца «Сіль чорної землі». Під час Другого Сілезького повстання 19 серпня 1920 року шахтарі «Нікіш» роззброїли німецьку поліцію у містечку та розпочали страйк, який тривав тиждень. Після повстання в містечку німецьку поліцію замінили на змішану, що назвалась Abstimmungspolizei, тобто «Поліція плебісциту», та складалась наполовину з поляків і німців.

20 березня 1921 року на плебісциті щодо приєднання Верхній Сілезії до Німеччини чи Польщі, 74,3 % мешканців містечка Нікішовець проголосувало за приєднання до Польщі, але загальні результати плебісциту у Верхній Сілезії мали низькі показники для Польщі, тому в ніч з 2 на 3 травня 1921 р. розпочалось Третє Сілезьке повстання.Wiesław Dobrzycki, Powstania śląskie, Warszawa 1971, s. 104–105. Повстанці з робітничого містечка Нікішовець брали участь у боях біля гори Святої Анни.

У травні 1922 року, відповідно до , Верхня Сілезія увійшла до складу Другої Польської Республіки, після цього робітниче містечко офіційно замість Нікішшахт дістало назву Нікішовець, а назви його вулиць змінили на польські. У 1924 році Нікішовець разом із Гішовцем включили до сільської гміни Янув.

Шахтарі були розчаровані погіршенням умов життя у післявоєнний період, тому за період 1922—1939 років на консолідованій шахті «Гіше» відбулося вісім страйків. Місцевий революційний рух очолив один із провідних комуністичних активістів Верхньої Сілезії, шахтар Юзеф Вечорек. Страйки, що відбувалися в той час, були зображені у фільмі Казімежа Куца «Перлина в короні».

У міжвоєнний період у містечку Нікішовець популяризували польську культуру та розвивали діяльність багатьох громадських організацій, серед яких гімнастичне товариство «Sokół», чоловічий хор ім. Станіслава Монюшка, мішаний хор «Свобода», Товариство народного читання та Польське товариство скаутингу.

У 1935 році керівництво консолідованої шахти «Гіше» вирішило полонізувати назви шахтних стволів, в наслідок чого стовбур «Нікіш» отримав назву «Понятовський», а стовбур «Крамер» назву «Пуласький».

У 1936 році в робітничому містечку Нікішовець проживало 7 тисяч 185 осіб — переважно родини гірників стовбурів «Пуласький» та «Понятовський».

Період Другої світової війни

4 вересня 1939 року внаслідок вторгнення нацистських військ до Польщі робітниче містечко Нікішовець опинилось під німецькою окупацією. Окупанти ліквідували всі польські установи та організації, знищили національну символіку, зруйнували пам'ятники (насамперед зняли пам'ятник, присвячений сілезьким повстанцям). У всій гміні на початку жовтня 1939 року назви вулиць замінили на німецькі, з лютого 1942 року гміну Янув перейменували на Гішевальд, а Нікішовець отримав назву Гішевальд Мітте.

На початку Другої світової війни в житловому масиві Нікішовець та всій Верхній Сілезії розпочався реєстр населення, який в народі назвали «відбитком пальців» (через те, що в посвідченні особи був відбиток пальця замість фото). Жителі Нікішовець повинні були вказати свою національність і мову. Більшість мешканців, щоб уникнути репресій, визнали сілезьку мову своєю рідною мовою й через це їх включили до списку мешканців німецької національності та пізніше мобілізували до лав Вермахту.

У 1943 р. німці конфіскували для потреб війни 4 дзвони з костелу Св. Анни, залишивши лише найменший, який важив 581 кг. Ці дзвони мали велике матеріальне та релігійне значення для мешканців робітничого містечка. Через високий попит Третього Рейху на кам'яне вугілля видобуток на шахтах збільшився. Масова мобілізація до німецької армії та тривала війна призвели до браку робітників, тому на роботу в шахту брали жінок, молодь, військовополонених. Стан ув'язнених був настільки поганим, що викликав співчуття серед місцевих, яким також було нелегко.В результаті наступу радянських військ 25 січня 1945 року німецька влада залишила Нікішовець, а 27 січня 1945 року в нього увійшла Червона армія.

Повоєнні роки