«Туман, туман долиною…» — вірш Тараса Шевченка, написаний 1848 року на Косаралі.

Написання Збереглося кілька чистових автографів вірша: автограф у «Малій книжці»ІЛ, ф. 1, № 71, с. 340; автограф у «Більшій книжці»ІЛ, ф. 1, № 67, с. 154. Автографи не датовано«Туман, туман долиною…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 144; 639—640.] litopys.org.ua Процитовано 25 серпня 2024.

Вірш датується дослідниками за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 року та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848—1849 роках на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 року, місце написання — Косарал.

Найраніший відомий текст — чистовий автограф у «Малій книжці», до якої Шевченко переписав вірш під № 44 у восьмому зшитку за 1848 рік, орієнтовно наприкінці 1849-го чи на початку 1850 року (до арешту 23 квітня), з невідомого первісного автографа. При перенесенні твору він зробив виправлення в рядках 13 і 14. У 1858 році, не раніше 18 березня і не пізніше 22 листопада, Шевченко переписав з «Малої книжки» до «Більшої книжки» з новими змінами в рядках 9, 11 — 16 доопрацьований текст твору, виправивши при цьому форму слова в рядку 12.

Найімовірніше, з «Малої книжки» вірш було переписано до рукописного списку невідомої особи з окремими виправленнями Шевченка кінця 1850-х років, що належав Л. Жемчужникову і не зберігся. Деякі відміни цього списку подав О. Кониський. Частина відзначених ним варіантів (рядки 12, 14, 16) збігається з автографом у «Малій книжці». Рядки 13 («Зв'язалася я, не знала»), 15 («Ліпше б було в труні гнити») розходяться з нимдив.: Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори// ЗНТШ. — 1901. — Кн. 1. — С. 17.

Публікація Вперше твір надруковано за «Більшою книжкою» з неточностями в рядках 13 — 14 («одружились», «заховались», «були не кохались» замість «одружилась», «заховалась», «була не кохалась») в журналі «Основа» (1862 рік, № 1, стор. 4 — 5).

Вперше вірш введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867 рік, стор. 482) і того ж року — у виданні: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867 рік, том 1, стор. 248), де текст вірша подано за «Основою».

Відомі дослідникам списки твору походять від першодруку в «Основі»: у збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 рокуЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. I, № 4, с. 630; у рукописних «Кобзарях» — 1865 року, переписаному Д. ДемченкомІЛ, ф. 1, № 81, арк. 57 звор., другої половини XIX ст.ІР НБУВ, І. 7450, арк. 14 звор. тощо.

Сюжет У поезії поєдналися два протилежні мотиви: мрії про родинне щастя і нарікання на подружнє життя. Вірш побудовано у формі монологів чоловічого й жіночого голосів, що йдуть поспіль. З першим, чоловічим голосом, сповненим пристрасного шукання долі, контрастує другий, жіночий, пройнятий гіркотою розчарування. Написаний у народнопісенному дусі, вірш став народною піснею«Туман, туман долиною…» Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 268—283.] litopys.org.ua Процитовано 25 серпня 2024.

Більшість мотивів вірша має паралелі в народних піснях («Туман, туман по долині…», «Туман, мати, туманочку…», «Ой млин меле, ой млин меле…», «Шумить, гуде дібровонька…» тощо):

Музика Твір поклали на музику М. Лисенко, Я. Бігдай тощо.

Примітки

Посилання «Туман, туман долиною…» на порталі kobzar.ua