Полковник Русла́н Микола́йович Мирошниче́нко (позивний «Санта») — український військовий і громадський діяч, дипломат, військовий аналітик, формувач інтернаціональних добровольчих підрозділів у складі Збройних Сил України під час російсько-української війни , формувач і командир 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України з 19.11.2022 по 19.11.2024

Ветеран російсько-української війни, ветеран міжнародних миротворчих операцій з 25-ти річним досвідом у галузі Євроатлантичної інтеграції, реформування Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО, дипломатії та зовнішньоекономічної діяльності.

Фахівець у сфері оперативного планування, координації та менеджменту міжнародних відносин, організації цивільно-військового співробітництва, зв'язків з громадськістю та міжнародними організаціями в зоні миротворчих та військових операцій.

Життєпис Народився 28 вересня 1969 року у сім'ї військових у Полтавській області, с. Абрамівка. Зростав у місцях служби батька у Луганську, на Забайкаллі, на Закавказзі.

У 1976 році пішов у перший клас 25-ї школи міста Новодружеськ Лисичанського району. Згодом вчився у середніх школах міста Тбілісі.

У 1986 році став курсантом Київського вищого загальновійськового командного училища, яке закінчив у 1990 році. З 1990-го по 1992-й служив у Закавказькому військовому окрузі на посадах командира розвідувального взводу танкового полку та заступника командира роти.

У 1992 році добровільно вступив до лав Збройних Сил України та прийняв присягу на вірність народові України. З 1992 по 1997 служив у Київському інституті Сухопутних військ Збройних Сил України курсовим офіцером. З 1997-го по 2005-й служив у Генеральному штабі Збройних Сил України і Командуванні Сухопутних військ Збройних Сил України у системі міжнародного співробітництва, спрямованого на впровадження стандартів НАТО в українській армії. Брав активну участь у плануванні та проведенні міжнародних військових навчань у рамках програми «Партнерство заради миру» — як за кордоном, так і на території України. Працював над розробкою нормативних актів, які регламентують перебування підрозділів НАТО на території України в рамках міжнародних військових навчань.

Брав активну участь у формуванні структурних підрозділів міжнародного співробітництва у Сухопутних військах Збройних Силах України в період 2001—2005 років, ініціював удосконалення структури цивільно-військового співробітництва у складі українського контингенту Стабілізаційних сил в Іраку, створення структур цивільно-військового співробітництва в складі миротворчих контингентів Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО та брав безпосередню участь у процесах їхнього формування в період 2003—2008 років, керував напрямками міжнародного співробітництва та зовнішньо-економічних відносин у державних і комерційних структурах на керівних посадах і як представник за кордоном.

В період червень - липень 2003 року очолив групу взаємодії Генерального штабу Збройних Сил України з Генеральним штабом Війська Польського з питань формування українського миротворчого контингенту у складі багатонаціональної дивізії "Центр-Південь" у складі Міжнародних Сил Коаліції в Іраку.

У період серпень 2003 - лютий 2004 служив у складі українського миротворчого контингенту у складі багатонаціональної дивізії "Центр-Південь" у складі Міжнародних Сил Коаліції в Іраку керівником групи взаємодії між і українським контингентом. Також виконував функції координатора проектів по відновленню цивільної інфраструктури в провінції Васіт Республіки Ірак.

У період з квітня по серпень 2004 року ініціював і розробив удосконалену структуру організації СІМІС (цивільно-військового співробітництва) українського миротворчого контингенту в Іраку і організував перші курси СІМІС при Національній академії оборони України

У 2004-му році очолив Управління міжнародного військового співробітництва Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, яким керував до вересня 2005 року.

У 2005 році звільнився за станом здоров'я в наслідок поранень, отриманих на Кавказі та в Іраку. В тому ж 2005 році ініціював проєкт зі створення в Збройних Силах України системи цивільно-військового співробітництва й отримав підтримку цієї ініціативи від першого заступника Міністра оборони України Леоніда Ігоровича Полякова. В період з 2006 по 2008 роки активно працював у складі робочої групи Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України з формування нормативних документів, які регламентують створення і розвиток системи цивільно-військового співробітництва в ЗСУ. Є автором першої в історії України Концепції розвитку цивільно-військового співробітництва в Збройних Силах України.

З 2008 по 2009 рік очолював Торговельно-економічну Місію при Посольстві України в Державі Кувейт в дипломатичному ранзі «перший секретар — державний службовець 6 рангу».

З 2009-го по 2011-й займався громадською діяльністю з підвищення патріотичної свідомості молоді.

З 2011 по 2013 працював у країнах Африки в гуманітарних проєктах під егідою ООН.

З 2013 по 2016 рік працював в Іраку — над просуванням економічних інтересів України в регіоні.

З 2016 по 2018 ініціював і реалізував за власний кошт і гроші партнерів просвітницькі та соціальні проєкти розвитку соціальної та патріотичної активності молоді в Луганській області.

В червні 2018 року відновився в Збройних Силах України та очолив службу цивільно-військового співробітництва в Сухопутних військах Збройних Сил України, якою керував до липня 2021 року. Є співавтором низки нормативно-правових документів, які регламентують функціонування системи цивільно-військового співробітництва в Збройних Силах України. Є ініціатором і координатором численних проектів з національно-патріотичного виховання молоді у співпраці з Міністерством культури та інформаційної політики України.

З 2021 по 2022 очолував інформаційні проекти з національно-патріотичного виховання молоді під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України.

24 лютого 2022 року, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, добровільно відновився в Збройних Силах України в штабі Командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України та взяв участь в обороні Києва, у період березень - травень 2022 року ініціював курс підготовки малих підрозділів ТРО за допомоги британських інструкторів, керував проектом, який охопив понад 200 бійців особового складу стрілецьких відділень з батальйонів ТРО бригади Сил ТРО ЗСУ міста Києва.

У травні 2022-го добровільно перевівся зі штабу Сил ТРО ЗСУ у бойову 1-шу окрему бригаду спеціального призначення ім. Івана Богуна. В бригаді Богуна сформував першу інтернаціональну роту, з якою у період червень - липень 2022-го брав участь в обороні Лисичанська та боях за Сіверськ Луганської області.

В боях за м. Лисичанськ став виконувати обов'язки заступника командира 517-го об СпП 1-ї обр СпП ім. Івана Богуна, а під час боїв за Сіверськ був офіційно призначений на цю посаду. Весь серпень 2022 р брав участь в організації оборони м. Семенівка.

У вересні 2022 року був призначений заступником командира 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України Сухопутних військ Збройних Сил України

22 вересня 2022 року ініціював формування 2-го Інтернаціонального Легіону "з нуля", попри офіційну непріоритетність формування цієї військової частини.

29 листопада 2022-го очолив 2-й Інтернаціональний Легіон і, за особистої підтримки генерала Валерія Залужного, отримав офіційний дозвіл на комплектацію 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України Сухопутних військ Збройних Сил України українськими та іноземними добровольцями.

За період лютий - березень 2023 року сформував першу тактичну групу СпП, яка з квітня 2023 року ефективно виконує бойові завдання на Півночі України.

16 червня 2023-го сформував і очолив другу тактичну групу СпП, за рік побудував батальйонний район оборони і ефективно тримав оборону на Кремінському напрямку з червня 2023 по серпень 2024.

По 19 листопада 2024 року очолював 2-й Інтернаціональний Легіон оборони України Сухопутних військ Збройних Сил України

Освіта

1986 —1990 — Київське вище загальновійськове командне училище ім. М.В. Фрунзе Спеціальність: Командна тактична мотострілецьких військ. Спеціалізація - військова розвідка; 1994 —1996 — Курс військових перекладачів, Київський інститут Сухопутних військ (англійська мова); 1997 — Курс офіцерів штабів НАТО, оборонний коледж Нідерландів, Делфт, Нідерланди; 1998 — Курс англійської мови, Школа іноземних мов МО Великобританії, ; 1999 — Міжнародний курс офіцерів штабу з питань стратегічного планування та управління, Оборонний коледж Нідерландів; 2001 — Курс військових спостерігачів ООН, Навчальний миротворчий центр Збройних Сил Нідерландів; 2001 — Курс штабних офіцерів для Об'єднаних оперативно-тактичних сил НАТО, Регіональне командування НАТО у Північній Європі; 2006 — Курс цивільно-військового співробітництва, Центр багатонаціональних операцій, Національний університет оборони України ім. Черняхівського; 2006 — 2011 — Українсько-Арабський Інститут міжнародних відносин та лінгвістики ім. Авероеса, Міжнародна академія управління персоналом. Диплом з відзнакою: магістр політології міжнародних відносин. 2020 — Національний Університет оборони ім. Черняхівського, отримав вищу військову освіту оперативно-тактичного рівня і кваліфікацію «професіонал у галузі оперативного планування і управління», курс L3 англійською мовою.

Кар'єра в державних структурах 1986—1991 служба в радянській армії; 1992—2005, 2018—2021; 24.02.2022 - 19.11.2024: служба в Збройних Силах України; 2007—2008 державна служба в Дніпровській районній державній адміністрації міста Києва та КМДА у сфері міжнародних відносин; 2008— державна служба в Міністерстві оборони України в сфері розвитку системи цивільно-військового співробітництва в Збройних Силах України; 2008—2009 дипломатична служба в Посольстві України в Державі Кувейт на посаді Голови торговельно-економічної місії; 2018—2021 керівництво Службою Цивільно-Військового Співробітництва в Сухопутних військах Збройних Сил України 2021—2022 керівництво проєктами Державного підприємства «Центр захисту інформаційного простору України» Міністерства культури та інформаційної політики України. 2022 — 2024 служба у ЗСУ та командування 2-й Інтернаціональний Легіон оборони України Сухопутних військ Збройних Сил України

Громадська діяльність