Ганс Генріці (; 15 січня 1895, Гаген — 23 квітня 1960, Негайм-Гюстен) — німецький офіцер і підприємець, дипломований інженер, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Біографія Після початку Першої світової війни 5 серпня 1914 року вступив добровольцем в запасний батальйон піхотного полку «Принц Фрідріх Нідерландський» (2-го вестфальського) №15. 10 жовтня 1914 року переведений в запасний батальйон Гогенцоллернського пішого артилерійського полку №13. З січня 1916 року служив в 247-й, потім — 246-й і 360-й батареях. З 11 листопада 1916 по березень 1917 року прошов підготовку в запасному батальйоні пішого артилерійського полку «Генералфельдцойгмайстер» (Бранденбурзького) №3, після завершення якої продовжив службу в цьому полку. З жовтня 1917 по березень 1918 року перебував на лікуванні. В квітні 1918 року повернувся в запасний батальйон свого полку. З 26 липня 1918 року — інструктор з використання трофейного озброєння в губернаторстві Майнц.

З 12 грудня 1918 року — ад'ютант запасного батальйону пішого артилерійського полку «Генералфельдцойгмайстер» (Бранденбурзького) №3. З 12 березня 1919 року — командир батареї Балтійського ландесверу. З липня 1919 року — ад'ютант розрахункової служби пішого артилерійського полку «Генералфельдцойгмайстер» (Бранденбурзького) №3. З 18 лютого 1920 року служив в 20-му артилерійському полку. З 1 жовтня 1920 по 27 січня 1921 року пройшов курс стрільби в Ютербозі, після чого служив в 9-й батареї 1-го (прусського) артилерійського полку. З 1 жовтня 1923 по березень 1928 року вивчав машинобудування у Вищому технічному училищі Берліна-Шарлоттенбурга. З 1 квітня 1928 року служив в управлінні озброєнь сухопутних військ Імперського військового міністерства. З 1 квітня 1929 року — командир 1-ї батареї 1-го (прусського) артилерійського полку. З 1 березня 1932 року — референт управління озброєнь сухопутних військ ІВМ.

З 12 жовтня 1937 року — командир 1-го дивізіону 13-го артилерійського полку, з 30 вересня 1939 року — всього полку. З 4 листопада 1939 року служив в управлінні озброєнь сухопутних військ ОКГ, з 1 лютого 1940 року — начальник відділу озброєнь управлінської групи з виробництва озброєнь, з 1 серпня 1940 року — начальник всієї групи. Одночасно з 1944 року як представник ОКГ був членом контрольної ради колективного товариства гірничої промисловості «Монтан». Після Липневої змови був ув'язнений на 3 тижні, проте був звільнений, оскільки безпосередня участь Генріці в змові не була доведена. 8 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. В травні 1947 року звільнений.

Після звільнення з полону зайняв місце свого померлого тестя Альфреда Брекельманна як одного з виконавчих директорів фірми Brökelmann, Jäger und Busse, що виробляє комплектуючі для виробництва освітлення та побутової техніки. Після смерті Генріці його місце зайняв старший син Дітер.Zur Unternehmenstätigkeit siehe: Im Mittelpunkt: Das Licht. BJB 125 Jahre Einbindung in die Industriegeschichte Neheims. Arnsberg o. J.

Сім'я В 1936 році одружився з Евою Брекельманн. В пари народились 3 дітей — Ганс-Дітріх «Дітер» (1937), Крістіна (1938) і Ганс (1941).

Звання

Єфрейтор (12 травня 1915) Унтерофіцер (6 травня 1916) Фанен-юнкер (11 листопада 1916) Фенріх (14 червня 1917) Лейтенант (18 серпня 1917) Оберлейтенант (1 жовтня 1923) Гауптман (1 травня 1928) Майор (1 березня 1935) Оберстлейтенант (1 січня 1938) Оберст (1 квітня 1940) Генерал-майор (1 липня 1943)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (4 травня 1917) 1-го класу (30 вересня 1918) Балтійський хрест (1920) Почесний хрест ветерана війни з мечами (15 грудня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно. Орден військових заслуг (Іспанія) 3-го класу (1939) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (26 вересня 1939) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами (30 січня 1942) — отримав 2 нагороди одночасно. Німецький хрест в сріблі (5 червня 1943) Орден Корони короля Звоніміра 1-го ступеня з мечами (Незалежна Держава Хорватія) Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (1 вересня 1944 або 10 лютого 1945)

Література

Dermot Bradley, Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Brockmann: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Richter, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 5: v. Haack–Hitzfeld. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-1700-3, S. 323–324. Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

Біографічні дані.

Примітки