Йозеф Гільгерс (; 1 лютого 1889, Альтенкірхен — 6 листопада 1960, Кассель) — німецький офіцер, дипломований інженер, генерал-лейтенант люфтваффе. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія 1 вересня 1912 року вступив в 11-й залізничний батальйон. В 1913/14 роках навчався у військовому училищі Меца. З 1 серпня 1914 року — командир взводу 11-ї резервної медичної роти. 10 вересня 1914 року потрапив у французький полон, проте вже 6 жовтня зміг втекти. В 1916 році — командир 11-го мостового поїзда. З червня 1916 по січень 1917 року пройшов курс авіаційного спостерігача, після чого був призначений спостерігачем 292-го льотного дивізіону. 2 липня 1917 року поранений. Після одужання з грудня 1917 по червень 1918 року пройшов підготовку в льотному училищі Падерборна. З червня 1918 року — офіцер зв'язку з авіацією на Західному фронті.

З грудня 1918 року — пілот льотного поста при головнокомандуванні сухопутних військ на авіабазі Падерборна і Готи. З 1 грудня 1919 року — офіцер транспортної колони 11-ї бригади рейхсверу, з 16 травня 1920 року — роти 1-го транспортного батальйону. З 1 грудня 1921 року — інструктор зі спорядження та матеріальів транспортних курсів 6-го транспортного батальйону. З 1 жовтня 1923 по 31 березня 1928 року навчався у Вищому технічному училищі Ганновера. З 1 квітня 1928 року — авіаційний референт управління озброєнь сухопутних військ Імперського військового міністерства. З 1 квітня 1929 року — командир ескадрону 2-го транспортного батальйону. З 1 липня 1932 року — консультант управління озброєнь сухопутних військ Імперського військового міністерства. 1 квітня 1933 року відряджений в Імперський комісаріат авіації, потім — в Імперське міністерство авіації. 1 вересня 1933 року зарахований в люфтваффе і призначений керівником групи інспекції авіаційного спорядження ІМА. З 1 лютого 1934 року — інспектор авіаційного спорядження ІМА. З 1 березня 1936 року — командир групи бомбардувальної ескадри «Бельке», з 1 квітня 1936 року — 2-ї групи 154-ї бомбардувальної ескадри. З 1 жовтня 1937 року — офіцер зв'язку ВПС при управлінн озброєнь сухопутних військ.

З 1 лютого 1939 року — командир 12-го навчального авіаполку і комендант авіабази Гандорф в Мюнстері. З 11 листопада 1939 року — начальник штабу авіаційного спорядження «Схід». З 7 березня 1940 року — командир (потім — вищий командир) авіаційних училищ зв'язку в Берліні. 6 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. 28 лютого 1947 року звільнений.

Звання

Фанен-юнкер (1 вересня 1912) Фенріх (13 червня 1913) Лейтенант (27 січня 1914) Оберлейтенант (20 травня 1917) Ротмістр (1 лютого 1925) Майор (1 вересня 1933) Оберстлейтенант (1 березня 1936) Оберст (1 червня 1938) Генерал-майор (1 квітня 1941) Генерал-лейтенант (1 квітня 1943)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія) Медаль «За відвагу» (Гессен) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами Німецький хрест в сріблі (8 серпня 1944)

Посилання

Біографічні дані.