Ганс Вульц (; 1 жовтня 1893, Ной-Брайзах — 10 грудня 1975, Східний Берлін) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту і ННА. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія Син офіцера. 26 червня 1912 року вступив в Гогенцоллернський піший артилерійський полк №13. Учасник Першої світової війни. З 13 грудня 1915 року служив в 25-му пішому артилерійському батальйоні. З 17 липня 1916 року — ад'ютант 3-го дивізіону Гогенцоллернського пішого артилерійського полку №13. З 27 квітня 1917 року — командир батареї.

З 17 травня 1919 року — ад'ютант резервного охоронного батальйону «Ульм». З 1 квітня 1920 року служив в артилерійському училищі, з 15 квітня 1921 року — в 7-му кінному, з 1 жовтня 1922 року — в 6-му артилерійському полку. З 1 вересня 1922 року — інструктор артилерійського училища Ютербога. З 1 жовтня 1924 року служив в 2-му артилерійському полку (Шверін), з 22 березня 1925 року — в штабі 3-го дивізіону, з 1 жовтня 1925 року — командир 8-ї батареї свого полку. З 1 травня 1933 року — інструктор інженерного училища Мюнхена. З 1 жовтня 1934 року — командир 4-го дивізіону 17-го (Ерланген), з 15 жовтня 1935 року — 1-го дивізіону 43-го артилерійського полку (Аугсбург).

З 1 травня 1936 року служив в артилерійському відділ Управління озброєнь сухопутних військ, з 1 жовтня 1936 року — начальник відділу. З 6 березня 1942 року — командир 35-го артилерійського полку. З 27 вересня 1942 року — артилерійський командир 144. В січні 1943 року взятий в полон радянськими військами в Сталінграді, утримувався в таборі для військовополонених 5110/48 біля Іваново і в спецтаборі Лунєво.Walther von Seydlitz-Kurzbach: „Wir gingen durch die Hölle“. In: Der Spiegel vom 29. August 1977 В тому ж році вступив в Союз німецьких офіцерів.

В 1948 році повернувся в Німеччині у 14 вересня вступив в Німецьку народну поліцію. В 1948/49 роках — начальник Вищого училища поліції. З 15 вересня по 15 жовтня 1949 року — генеральний інспектор і заступник керівника з навчальної підготовки ННП. З 15 вересня 1949 по 1 жовтня 1950 року — заступник начальника Головного начального управління Міністерства внутрішніх справ НДР, в 1950/52 роках — начальник інспекційного відділу управління. В 1951 році вступив в СЄПН. З 1 жовтня 1952 року — генерал-майор і начальник управління артилерійського постачання Казарменної народної поліції; один з перших генералів НДР. З 1 грудня 1955 року — керівник берлінського відділення КНП. Після утворення Національної народної армії 29 березня 1956 року призначений керівником гарнізонної комендатури Берліна. 30 вересня 1958 року вийшов у відставку. Вульц був останнім генералом вермахту, який служив в ННА. Після виходу у відставку став членом правління Робочої асоціації колишніх офіцерів НДР.Andreas Herbst (Hrsg.), Winfried Ranke, Jürgen Winkler: So funktionierte die DDR. Band 3: Lexikon der Funktionäre (= rororo-Handbuch. Bd. 6350). Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 1994, ISBN 3-499-16350-0, S. 380.

Сім'я Син Ганс-Рудольф, лейтенант вермахту, помер в радянському полоні в 1945 році в Грязовці у віці 23 років.

Звання

Фанен-юнкер (26 червня 1912) Лейтенант (27 січня 1914; патент від 21 лютого 1912) Оберлейтенант (18 квітня 1917) Гауптман (1 листопада 1924) Майор (1 квітня 1934) Оберстлейтенант (1 серпня 1936) Оберст (1 квітня 1939) Генерал-майор (1 листопада 1942)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест Галліполійська зірка (Османська імперія) Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 2-й клас (Третє Болгарське царство) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (30 січня 1941) 1-го класу з мечами (25 листопада 1941) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Німецький хрест в золоті (25 січня 1943) Орден «За заслуги перед Вітчизною» (НДР) в бронзі (30 червня 1955) Бойовий орден «За заслуги перед народом і Вітчизною» в сріблі

Література

Klaus Froh, Rüdiger Wenzke, Militärgeschichtlichen Forschungsamt (Hrsg.): Die Generale und Admirale der NVA. Ein biographisches Handbuch. 5. durchges. Auflage. Ch. Links Verlag. Berlin 2007. ISBN 978-3-86153-438-9. Andreas Herbst: Hans Wulz. In: Wer war wer in der DDR? 5. Ausgabe. Band 1. Ch. Links, Berlin 2010, ISBN 978-3-86153-561-4. Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres 1939–1945. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1983, ISBN 3-7909-0202-0, S. 378. Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn. Berlin 1925. S. 165. Klaus D. Patzwall, Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941–1945. Geschichte und Inhaber. Band II. Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2001, ISBN 3-931533-45-X, S. 525.

Посилання

Біографічні дані.

Примітки