Альсі́дес Арґе́дас (; 15 липня 1879, Ла-Пас, Болівія — 6 травня 1946, Чулумані, Болівія) — болівійський письменник, історик і політичний діяч. Його головний літературний твір «Загальна історія Болівії», у якому розглядаються питання, пов'язані з національною ідентичностю, відмінністю корінних народів Америки, справив глибокий вплив на болівійську громадську думки першої половини XX століття. Його роман «Бронзова раса» вважається одним з найкращих романів Болівії XX століття та передвісником такого явища, як індіанізм.
Біографія Аргедас навчався на правовому і політологічному факультетах у «Старшому університеті святого Андреса», який він закінчив в 1904 році отримавши освіту дипломата і політолога.
Він був другим секретарем в дипломатиній болівійській місії в Парижі у 1910 році, де познайомився з відомими письменниками Рубеном Даріо і Франсіско Ґарсія Кальдероном. Аьсідес почав писати у «Американському журналі». Його ессе «Хворе місто» опинилось в центрі його суперечки з поетом політиком Франсом Тамайо.
В 1944 році письменник поїхав до Буенос-Айресу, де захворів, в Болівію він повернувся 1946 року, де й помер, будучи дуже хворим.
Творчість
Романи «Піса́гуа», (1903); «Вуа́та-вуа́ра», (1904); «Креольське життя», (1912); «Бронзова раса», (1919).
Ессеї «Хворе місто», (1909); «В лице реальності», (збірка еесеїв); «Танець тіней» (спогади), (1934).
Історія «Створення республіки», (1920); «Загальна історія Болівії», (1922); «Диктатура і анархія», (1926); «Словесні головнокомандуючі», (1923); «Варварські головнокомандучі» (1929).
1935 року Арґедаса нагороджено Римською премією в Італії за «Танець тіней».
Примітки
Джерела krugosvet.ru БСЭ