Лі Джон Гардін (Lee John Harding; 19 лютого 1937 – 19 квітня 2023) — австралійський фотограф-фрілансер та автор науково-фантастичних романів і оповідань.

Життєпис

Гардін народився 19 лютого 1937 року в Колаку, штат Вікторія . Він був шанувальником наукової фантастики і став одним із засновників .

Перша опублікована робота Гардіна з’явилася у сіднейському фотожурналі «Фотодайджест» () у 1958 році: фоторепортаж про зйомки фільму «На березі»,, екранізації роману Невіла Шюта «На березі» 1959 року, у Мельбурні та , супроводжуваний особистим письмом. запис про його пригоди. Це призвело до запиту на регулярну щомісячну колонку для журналу про 35-міліметрову фотографію, а також подальшого фотографічного та письмового висвітлення зйомок фільму на «».

У 1961 році першу опубліковану книгу Гардіна — НФ роман «Переміщена особа» було опубліковано в часописі «Science Fantasy». Він продовжував писати та надсилати оповідання до ряду журналів, зокрема «Нові світи», Science Fantasy та Science Fiction Adventures (Велика Британія). У 1966 році він став редакційним партнером фанзину Australian SF Review (ASFR). У 1969 році Гардін продовжив писати для спільного австралійсько-британського науково-фантастичного журналу «Бачення заврашнього дня» (), заснованого Роном Ґремом, а також опублікував оповідання в американських журналах «Гелексі сайнс фікшн», «If» і «Odyssey», а також в австралійських журналах, включаючи «Мельбурн Сан. газета. Для освітнього радіо ABC він написав два науково-фантастичні серіали з 12 частин, «Подорож у час» та «Легенда Нової Землі», а також драматизував історію Герберта Веллса «Людина, яка могла творити дива» для тієї ж програми.

З 1972 року Гардін переключився з фотографії на повний робочий день. Він опублікував чотири короткі романи в м’якій обкладинці в освітній серії для «неохочих» читачів: «Впалий астронавт» (англ. «The Fallen Spaceman», 1973), «Діти Атлантиди» (англ. «Children of Atlantis», 1974), «Замерзле небо» (англ. «The Frozen Sky», 1975) і «Повернення в завтра» (англ. «Return to Tomorrow», 1975). Його перший роман для дорослих «Світ тіней» був опублікований у 1975 році, і того ж року він редагував австралійські науково-фантастичні антології «Поза завтрашнім днем» і «Змінене I» за сприяння Роба Джеранда та Урсули К. Ле Ґуїн. У 1978 році він видав книгу «Кімнати раю», який також був опублікований у США та Великої Британії. Кілька творів з останнього також були передруковані в щорічному американському виданні . Далі з’явилися чотири романи, у тому числі «Переміщена особа», адаптована з його раннього оповідання, за яке він отримав премію «Дитяча книга року» в Австралії 1980 року. У 1997 році він опублікував реалістичний роман «Хвороба серця» (). Гардін також писав оповідання під псевдонімом Гарольд Дж. Най.

Гардін помер 19 квітня 2023 року в Перті, Західна Австралія.

Премії

1970 – Премія «Дітмар»: найкраща австралійська наукова фантастика за «Танцюючого Геронтія» (Click on "Winners History" to access relevant page.) 1972 – Премія «Дітмар»: найкраща австралійська художня література за роман «Впалий космонавт» 1978 – Премія Алана Маршалла за оповідання за неопублікований рукопис Переміщена особа 1980 – переможець австралійської премії «Дитяча книга року» за роман «Переміщені особи» 2006 – Австралійський фонд наукової фантастики, Премія імені Бертрама Чендлера на знак вдячності за роботу його життя.

Гардін також отримав три стипендії Австралійської ради від Австралійської ради з питань мистецтва та літератури.

Бібліографія

Романи

Впалий астронавт (; Cassell Australia, 1973) (переглянуто та перевидано в 1979 році Harper & Row) Діти Атлантиди (; Касселл, Австралія, 1974) Світ тіней (; Хейл, 1975) Замерзле небо (; Касселл, Австралія, 1975) Повернення в завтра (; Касселл, Австралія, 1976) Святилище майбутнього (; Laser Books New York #41, вересень 1976) Плакуче небо (; Касселл, Австралія, 1977) Переміщені особи (; Hyland House, Австралія, 1979) (як Misplaced Persons (Harper & Row, травень 1979)) (незначні редакції, Penguin (1981)) Мережа часу (; Касселл, Австралія, 1980) новелізація радіоп'єси «Подорож у часі» В очікуванні кінця світу (; Hyland House, Австралія 1983) Хвороба серця (; HarperCollins, Австралія, 1997)

Радіоп'єси

Подорож у час (Серіал: Австралійська радіомовна корпорація, ) Легенда Нової Землі (серіал: Австралійська комісія з телерадіомовлення, ) Людина, яка могла творити чудеса (адаптація « Людина, яка могла творити чудеса » Герберта Уеллса, Австралійська комісія з телерадіомовлення, )

Твори короткої форми

«Танцюючий Геронтій» у збірці: Друга Тихоокеанська книга наукової фантастики за редакцією Джона Бакстера (Ангус і Робертсон, 1971) «Soul Survivors» у збірці: New Writings in SF 17, редагований Джоном Карнеллом (Добсон, 1970)

Відредаговано книги

Завтра : антологія сучасної наукової фантастики (Рен, 1975) Змінений І : зустріч із науковою фантастикою / Урсула К. Ле Гуїн та інші (Norstrilia Press, 1976) Кімнати раю (Quartet Books, 1978)

Примітки

Список літератури

Oxford Companion to Australian Literature Оксфорд 1985 р. 316–317 613 Енциклопедія наукової фантастики Orbit 1993 р. 541–542 A. Bertram Chandler Award 2006, вручена Лі Хардінгу, Австралійський фонд наукової фантастики Брюса Гіллеспі, переможці премії Чендлера (Отримано 17 вересня 2007 р.)

Lee Harding at the Internet Speculative Fiction Database Worlds of if magazine June 1971