Рогачиця вузькаЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О.В. (2022) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІ: підродина козакові (Cerambycinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 38: 219-230 https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.219-230 ( Kriechbaum, 1844) — вид жуків з родини скрипунових.
Етимологія назви Наукова назва «angusta» з латині дослідно перекладається як «вузька» і «роги».
Українська назва «вузька» є адаптацією наукової і вказує на вузьке тіло імаго.
Поширення Рогачиця вузька належить до центральноєвропейської групи європейського комплексуЗагайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.. Ареал охоплює гірські системи Центральної Європи, включаючи Карпати, Альпи, і ДинариLöbl, I., & Smetana, A. 2010. Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Volume 6: Chrysomeloidea I. Apollo Books, Stenstrup, 1–924..
В Україні Рогачиця вузька розповсюджена лише у Карпатах за дуже незначною кількістю знахідокZamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206Zamoroka A.M. (2018) The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 13 (2): 655-691..
Екологія Рогачиця вузька розвивається переважно на ялині європейській (Picea abies), дуже рідко також на ялиці білій (Abies alba) і, ймовірно, на модрині європейській (Larix decidua). Личинки живляться під корою нещодавно відмерлих або всихаючих гілок і верхівок стоячих ялин, здебільшого діаметром 3–10 см. Відкладання яєць відбувається переважно на ялинах, заселених короїдом Polygraphus poligraphus та уражених кореневою губкою Armillaria ostoyae. Гачкоподібна лялечкова колисочка формується у заболоні. Розвиток триває два роки. Імаго активні з червня до серпня, ведуть присмерковий і нічний спосіб життя та ніколи не відвідують квіток. Більшість жуків перебуває у кронах дерев, тому значну частину екземплярів цього цікавого виду було зібрано шляхом обтрушування живих гілок ялиниSláma M.E.F. (1998) Tesaříkovití – Cerambycidae České republiky a Slovenské republiky / Cerambycidae of the Czech Republic and Slovak Republic. Milan Sláma private printing, Krhanice, 383pp.
Опис Імаго Верхня сторона тіла в негустих волосках і дрібному пунктируванні. Стегна слабо потовщені. Надкрилла ледь опуклі, вузькі і паралельні, з епілеврами які доходять до їх вершин. Забарвлення тіла чорне, лише передньоспинка яскраво-червоного або рудого кольорів. Надкрила вкрита дрібними жовтими волосками. Відросток передньогрудей вузький, досягає кінця передніх тазів і їх розділяє; средньогрудний відросток на кінці виїмчастий. Довжина тіла становить 8-12 мм.
Личинка Личинка характеризується матовим пронотумом, його основа в найдрібніших борозенках, що переплітаються у всіх напрямках. Голова біля основи вусиків заокруглена, з кожної її сторони по одному вічку. Ноги короткі.
Життєвий цикл Життєвий цикл триває 2 роки.
Примітки
Посилання Систематика виду на BioLib (англ.) Зображення та відомості про вид на cerambyx.uochb.cz (англ.)