Професі́йна спі́лка по́льських літера́торів () — це організація, створена 1920 року.
1920—1939 Професійну спілку польських літераторів (ПСПЛ) засновано з ініціативи Стефана Жеромського 14 травня 1920 року на Першому загальнопольському з'їзді польських письменників у Варшаві.
З 1920 року діяли філії ПСПЛ у Кракові та Львові, з 1921 року — в Познані, а з 1925 року — у Вільнюсі.
У перші роки діяльності ПСПЛ тривав пошук компромісу між централізацією та федералізацією незалежних відділень. 1925 року взяла гору концепція федералізації, й спілці дали нову назву — Товариство спілок польських літераторів (ТСПЛ) — Zrzeszenie Związków Literatów Polskich. 1935 року організацію централізували й повернули їй стару назву.
Завдяки старанням членів спілки Сейм Республіки Польща ухвалив закон від 29 березня 1926 року про авторське правоDziennik Urzędowy, 1926 nr 48 poz. 286.
Під час Другої світової війни спілка не діяла офіційно.
1944—1949 Поновлена в серпні 1944 року на загальних зборах членів ПСПЛ у Любліні, спілка була лише формально колишньою організацією. Її тимчасовим головою став Юліан Пшибось, а на з'їзді ПСПЛ у Кракові в серпні — вересні 1945 року цю посаду перебрав Ярослав Івашкевич. Апарат ПОРП здійснював фактичний контроль над спілкою.
1949 року ПСПЛ реорганізували в Спілку польських письменників, підпорядковану Міністерству культури Польщі.
Головами Професійної спілки польських літераторів були: Стефан Жеромський (1920—1923), Юліуш Каден-Бандровський (1923—1926, 1933—1935), Анджей Струґ (1924—1935, з перервами), Вацлав Серошевський (1927—1930), Остап Ортвін (1934), Фердинанд Ґетель (1933—1939, з перервами), Юліан Пшибось (1944—1945) і Ярослав Івашкевич (1945—1949).
Посилання edukateria.pl
Примітки