«Нічні красуні» («Les Belles de nuit») — французько-італійська кінодрама 1952 року, знята режисером Рене Клером, з Жераром Філіпом у головній ролі.
Сюжет Молодий композитор Клод тягне жалюгідне існування в одному з бідних Кварталів глухого містечка. Він підробляє вчителем співу в школі, — над ним сміються учні та жартують друзі дитинства — володарі більш земних професій, а до всього іншого сусід, власник автомайстерні, заважає писати йому музику, заглушаючи звуки піаніно (яке ось-ось заберуть за несплату оренди) ревом моторів.
Витончений Клод тікає від гнітючої реальності у свої сни, які переносять його в різні епохи. Там він — відомий композитор, хоробрий офіцер, який воює в Африці, світський лев і водночас революціонер, мушкетер і дамський угодник. Світ снів набагато яскравіший і реалістичніший за світ справжній.
Він поспішав додому спати, а всі його сни забарвлені в романтичний муар жінок, з якими він стикався в повсякденності. У житті жінки, які не звертали на нього уваги, в його мріях перетворюються на екзотичних красунь, які божеволіють від любові до нього. Змінюючи епохи та історичні події, він герой і переможець у них, але це лише уві сні, а наяву він не помічає багато чого…
У ролях
Жерар Філіп: Клод, молодий композитор Магалі Вандей: Сюзанна, донька власника гаража Мартін Кароль: Едме де Вільбуа Джина Лоллобриджида: касирка кафе і Лейла Раймон Буссьєр: Роже, працівник гаража, друг Клода Раймон Корді: Гастон, власник гаража і маркіз, батько Сюзанни Бернар Лажарріж: Леон, поліцейський, друг Клода Жан Передес: Поль, аптекар, друг Клода Альбер Мішель: листоноша і тюремник П'єр Палау: старий Мерилін Буферд: поштарка і Констанс Бонасьє Паоло Стоппа: директор опери Р. Ж. Шоффар: М. де Вільбуа, чоловік Едме Бернар Деран: авіатор, наречений касирки кафе Анрі Маршан: абат Поль Деманж: маленький хлопчик Жиль Деламар: Д'Артаньян Монік Аїссата: покоївка Лейли Робер Бальпо: директор школи Мадлен Барбуле: відвідувачка поштового відділення Жорж Бевер: офіціант у кафе Джекі Бланшо: алжирський поплічник і Портос Матильда Казадезюс: гувернантка Сюзанни Марсель Шарві: свідок дуелі Андре Далібер: генерал Джо Даврей: один з братів Лейли Жан Доран: революціонер Поль Фейвр: швейцар в Опері Бернар Фаррель: епізод Рене Флюе: другий піаніст Едуар Франком: лакей, сусід, революціонер Гі-Анрі: доісторична людина Леон Ларіве: революціонер Жульєн Маффр: агент Ален Маллуар: дитина з Вільбуа Мішель Маллуар: дитина з Вільбуа Яннік Маллуар: Катерина де Вільбуа Франк Моріс: революціонер Бернар Мюссон: свідок дуелі Анрі Ніль: голова правління Жан Озенн: адміністратор Опери Жорж Пауле: репресований композитор Джейн Пірсон: жінка за стійкою Філіп Рішар: чоловік Марсель Рузе: чоловік Ежен Стубер: перевізник піаніно Жан Сильвен: чоловік за стійкою Джиммі Перріс: епізод Пальмір Левассер: жінка з парасолькою Макс Далбан: азіатка Шанталь Тіред: епізод Роже Венсан: епізод Жак Бове: епізод Крістіан Шанталь: епізод Монік Дарваль: епізод П'єр Флета: епізод Абель Жорес: епізод Марсель Лежандр: епізод Домінік Маркас: епізод Марсель Мераль: епізод Жан Морель: епізод Франсуа Надаль: епізод Піо: епізод Франсуа Рішар: епізод Хор Маргарити Мурсьє
Знімальна група Режисер: Рене Клер Сценаристи: Рене Клер, П'єр Барілле, Жан-П'єр Греді, Джан Луїджі Ронді Оператор: Арман Тірар Композитори: Луї Бейтс, Жорж Ван Парі Художник: Леон Барсак Продюсери: Рене Клер, Анджело Ріццолі
Посилання