Епіплатис (Epiplatys) — рід дрібних африканських коропозубих риб родини нотобранхових (Nothobranchiidae).
Був описаний Теодором Гіллом 1862 року, а першим описаним видом став Epiplatys sexfasciatus . Назва Epiplatys походить від грецьких слів ἐπί = зверху та πλατύς = плоский і стосується сплощеної згори голови та передньої частини спини риб.
Зовні, а також способом життя епіплатиси нагадують представників азійського роду аплохейлус (Aplocheilus). Тривалий час ці два роди вважалися близькими родичами, але молекулярні дані не підтверджують цей зв'язок. Натомість найближчими родичами епіплатисів є представники африканських родів Callopanchax (синонім Roloffia), Archiaphyosemion (включаючи Nimbapanchax) та Scriptaphyosemion. Разом вони складають підродину Epiplatinae . При цьому рід Epiplatys утворює окрему трибу Epiplatini , а три інших — трибу Callopanchini .
Поширення, екологія, спосіб життя Epiplatys — найпоширеніший рід західноафриканських коропозубих. Його представники зустрічаються від Сенегалу на заході до Ефіопського нагір'я та плато Катанга на сході, північною межею є річка Нігер, південно-західною — узбережжя Атлантичного океану. Проте епіплатиси відсутні в Східній Африці. Більшість видів має досить обмежені ареали — близько 1000 км² або й менше. Виняток становлять лише 2 види із саван (E. bifasciatus і E. spilargyreius), а також деякі таксони з басейну Конго (зокрема E. multifasciatus і E. chevalieri). Види із саван поширені на величезній території від Гамбії та Сенегалу на заході до річки Ніл у Судані на сході.
Епіплатиси поширені в стоячих та з повільною течією водоймах, вони живуть на спокійних ділянках річок, в мілких ставках та інших дрібних водоймах. Зустрічаються як у прохолодних лісових середовищах існування, так і в сонячних і теплих болотах саван.
Тримаються біля поверхні води, ховаються серед плавучих рослин і чатують на здобич — комах, що падають на воду. Хапають здобич у стрімкому кидку вперед.
Ікру відкладають на рослини біля поверхні води.
Склад роду Наразі рід Epiplatys лишається недостатньо вивченим, а систематика родів і підродів підродини Epiplatinae в цілому дуже нестійка, не вистачає оновлених діагностичних ознак. 2024 року Жан Юбер () здійснив повну ревізію роду EpiplatysJean H. Huber. Taxonomic reappraisal and rearrangement of genus Epiplatys and its generic and specific components, with 2 new subgenera. Killi-Data Series 2024: 4-60 (27 Apr.), 7 figs.. Він базувався на результатах філогенетичного аналізу, виконаного на основі морфологічних даних, нових діагностичних ознак та наявних, часто обмежених і суперечливих, молекулярних даних.
Статус усіх колишніх підвидів був піднятий до статусу окремих видів. Це стосується E. zenkeri, E. rathkei (колишні підвиди E. infrafasciatus), E. nigricans (колишній підвид E. chevalieri), E. monroviae (колишній підвид E. dageti), E. sheljuzhkoi, E. spillmanni, E. schreiberi, E. samborskii (колишні підвиди E. chaperi), E. zimiensis, E. tototaensis, E. josianae, E. azureus, E. puetzi (колишні підвиди E. fasciolatus), E. kassiapleuensis, E. dauresi (колишні підвиди E. olbrechtsi), за винятком E. taeniatus (колишній підвид E. bifasciatus), який, відповідно до нових знахідок, знову визнаний синонімом E. bifasciatus. Статус E. lokoensis як виду тимчасово вважається дійсним. Реліктові E. longiventralis та E. biafranus після отримання нових діагностичних ознак гіпотетично визнані як окремі види, але їхня філогенетична позиція все ще лишається нестабільною. Aphyoplatys і Pseudepiplatys, які окремими авторами визначалися як окремі роди, об'єднані з Epiplatys у статусі підродів. Крім того, були створені два нові підроди: Xerosplatys і Kulonplatys. Як результат, таксономічний ландшафт роду Epiplatys став чіткішим, але це ще не остання версія його систематики, наявних наукових даних все ще недостатньо.
За ревізією Huber (2024), рід Epiplatys поділяється на 7 підродів, які включають 53 видиInfoweb20, the African genus Epiplatys fully reviewed with 7 subgenera and no more subspecies. Huber's Killi-Data onlineSpecies in the genus Epiplatys in CAS — Catalog of Fishes. California Academy of Sciences Updated 2 Oct 2024: Підрід Epiplatys (типовий вид: Epiplatys sexfasciatus ) Epiplatys ansorgii Epiplatys atratus Epiplatys berkenkampi Epiplatys boulengeri Epiplatys chevalieri Epiplatys esekanus Epiplatys huberi Epiplatys infrafasciatus ; синонім Epiplatys infrafasciatus infrafasciatus Epiplatys longiventralis Epiplatys mesogramma Epiplatys multifasciatus Epiplatys neumanni Epiplatys nigricans Epiplatys phoeniceps Epiplatys rathkei ; синонім Epiplatys infrafasciatus rathkei Epiplatys sangmelinensis ; синонім Epiplatys nyongensis Epiplatys sexfasciatus ; синонім Epiplatys rubropunctatus Epiplatys togolensis Epiplatys zenkeri ; синоніми: Epiplatys infrafasciatus zenkeri , Epiplatys infrafasciatus baroi , Epiplatys baroi Підрід Aphyoplatys (типовий вид: Epiplatys duboisi ) Epiplatys duboisi ; синонім Aphyoplatys duboisi Підрід Kulonplatys (типовий вид: Haplochilus fasciolatus = Epiplatys fasciolatus ) Epiplatys azureus ; синонім Epiplatys olbrechtsi azureus Epiplatys barmoiensis Epiplatys cashneri Epiplatys coccinatus Epiplatys dauresi ; синонім Epiplatys olbrechtsi dauresi Epiplatys fasciolatus ; синоніми: Epiplatys fasciolatus fasciolatus , Epiplatys dorsalis , Epiplatys leonensis , Epiplatys matlocki Epiplatys guineensis Epiplatys hildegardae Epiplatys josianae ; синонім Epiplatys fasciolatus josianae Epiplatys kassiapleuensis ; синонім Epiplatys olbrechtsi kassiapleuensis Epiplatys lamottei Epiplatys njalaensis Epiplatys olbrechtsi ; синонім Epiplatys olbrechtsi olbrechtsi Epiplatys puetzi ; синонім Epiplatys olbrechtsi puetzi Epiplatys roloffi Epiplatys ruhkopfi Epiplatys tototaensis ; синоніми: Epiplatys fasciolatus tototaensis , Epiplatys fasciolatus huwaldi , Epiplatys huwaldi Epiplatys zimiensis ; синонім Epiplatys fasciolatus zimiensis Підрід Lycocyprinus (типовий вид: Poecilia sexfasciata = Epiplatys dageti ) Epiplatys chaperi ; синонім Epiplatys chaperi chaperi Epiplatys dageti ; синонім Epiplatys dageti dageti Epiplatys etzeli Epiplatys monroviae ; синоніми Epiplatys dageti monroviae , Epiplatys sexfasciatus (nom. preoc.) Epiplatys samborskii ; синонім Epiplatys chaperi samborskii Epiplatys schreiberi ; синонім Epiplatys chaperi schreiberi Epiplatys sheljuzhkoi ; синонім Epiplatys chaperi sheljuzhkoi Epiplatys spillmanni ; синонім Epiplatys chaperi spillmanni Підрід Parepiplatys (типовий вид Haplochilus grahami = Epiplatys grahami ) Epiplatys biafranus Epiplatys grahami ; синоніми: Epiplatys nigromarginatus , Epiplatys superbus Epiplatys singa ; синоніми: Epiplatys chinchoxoanus , Epiplatys macrostigma , Epiplatys ornatus Підрід Pseudepiplatys (типовий вид: Haplochilus annulatus = Epiplatys annulatus ) Epiplatys annulatus ; синонім: Pseudepiplatys annulatus Підрід Xerosplatys (типовий вид: Haplochilus bifasciatus = Epiplatys bifasciatus ) Epiplatys bifasciatus ; синоніми: Epiplatys bifasciatus bifasciatus , Epiplatys baudoni , Epiplatys ndelensis , Epiplatys steindachneri , Epiplatys taeniatus Epiplatys lokoensis Epiplatys spilargyreius ; синоніми: Epiplatys acuticaudatus , Epiplatys decemfasciatus , Epiplatys lacazei (invalid), Epiplatys marnoi , Epiplatys senegalensis
Філогенетичний аналіз Collier et al. (2009)Glen E. Collier, William J. Murphy, Michael Espinoza. Phylogeography of the genus Epiplatys (Aplocheiloidea: Cyprinodontiformes). Molecular Phylogenetics and Evolution, Volume 50, Issue 1, January 2009, Pages 190—196 виявив існування в складі роду Epiplatys двох різних клад: західно-саванної () та східно-прибережної (). Перша клада включає види, що обмежуються блоком західних тропічних лісів (E. lamottei, E. roloffi, E. fasciolatus, E. hildegardae, E. guineensis), два види (E. bifasciatus і E. spilargyreius), які широко розповсюджені в саванах, розташованих на північ, північний захід і північний схід від них, а також мініатюрний E. duboisi з центрального регіону Конго. Це представники підродів Kulonplatys, Xerosplatys та Aphyoplatys. Прибережна клада містить таксони з районів, розташованих на захід від Дагомейського розриву, де вони є мешканцями низинних боліт і струмків (E. annulatus, E. dageti, E. chaperi), а також таксони з прибережних районів Західної Африки, розташованих на схід від Дагомейського розриву (E. togolensis, E. infrafasciatus, E. grahami, E. singa), і з блоку східних тропічних лісів Західної Африки (E. ansorgi, E. chevalieri, E. huberi, E. mesogramma, E. multifasciatus, E. sangmelinensis). Представники прибережної клади належать до підродів Epiplatys, Lycocyprinus та Pseudepiplatys.
Вважається, що предкова популяція Epiplatys, яка дала початок усім сучасним видам, жила у гірській частині тропічного лісу Західної Африки, ймовірно, на території південно-східної Гвінеї та північно-західної Ліберії. Коли на початку еоцену рівень моря знизився, оголилися нові прибережні низовини, й це дало можливість рибам розселятися в нових районах. Перші міграції були спрямовані на схід і південь (до цієї групи належать представники прибережної клади E. grahami та E. singa), поширення на захід відбувалося пізніше, при цьому найдалі на заході опинився E. annulatus. У результаті сформувалися дві основні клади роду Epiplatys. Популяції із західних тропічних лісів розсіялися на північ, північний захід і схід у навколишню савану (ці лінії збереглися до сьогодні як широко розповсюджені види E. bifasciatus і E. spilargyreius). Схожим шляхом центральної частини Конго дісталися предки E. duboisi. Приблизно в той самий час, що й поширення саванами, предки прибережної клади увійшли до блоку східних тропічних лісів Західної Африки. Останнім епізодом розповсюдження представників роду Epiplatys було обмежене поширення таксонів у блоці західних тропічних лісів (E. roloffi, E. fasciolatus і E. guineensis).
Опис Цей рід об'єднує види, яких навіть зовні досить легко можна відрізнити від решти африканських коропозубих. Натомість вони дуже схожі з представниками азійського роду Aplocheilus. Будова епіплатисів тісно пов'язана з умовами життя цих риб у природі. Вони виразно орієнтовані на поверхню води, тому мають плоскі верхню поверхню голови та передню частину спини, широкий верхній рот. Тіло видовжене, морда загострена, спинний плавець невеличкий і сильно посунутий назад. Хвостове стебло не звужене, його довжина дорівнює висоті тіла. Багато популяцій прибережної клади мають асиметричну форму хвостового плавця з подовженими нижніми променями, схоже на короткий «меч», тоді як у видів західної клади хвостові плавці симетричної форми. Загалом формою тіла епіплатиси нагадують щуку, тому акваріумісти називають їх африканськими щучками.
Розмір дорослих риб становить 4–10 см стандартної (без хвостового плавця) довжини. Самці більші за самок, часто з розширеними плавцями.
Загалом забарвлення представників роду Epiplatys непримітне, воно значно простіше, ніж у афіосеміонів. Більшість представників прибережної клади мають на боках кілька широких темних поперечних смуг, принаймні в молодих риб. Натомість види західної клади, як правило, якщо й мають, то лише тонкі косі темні смуги (наприклад, E. spilargyreius і E. guineensis). На потилиці в епіплатисів присутня блискуча срібляста цятка, яка, як уважають, приваблює комах.
Для видів роду Epiplatys характерна певна каріотипна мінливість, гаплоїдне число хромосом в E. spilargyreius становить 17, у E. bifasciatus — 20, E. singa — 21, E. multifasciatus — 23, E. grahami — 23-24, E. ansorgii, E. duboisi, E. lamottei, E. mesogramma, E. sangmelinensis, E. togolensis — 24, E. annulatus, E. chaperi, E. dageti, E. infrafasciatus — 25, у різних популяцій E. fasciolatus цей показник змінюються в межах 18–20.
Утримання в акваріумі