Монтивид або Монвід (, ; між 1313 і 1315 — після 1339 / , Стрева) — литовський удільний князь керновський та слонімський з династії Гедиміновичів, син великого князя литовського Гедиміна.
Польський хроніст XVI ст. Бартош Папроцький вважав, що у Гедиміна було двоє синів із схожими іменами: Монтвід і Монвід, але це не підтверджується іншими джерелами. Зустрічається й інша форма цього імені — Монівід.
Іноді Монтивид ототожнюється із гродненським князем Патрикеєм, проте нині ця версія не знаходить підтримки серед істориків.
Життєпис Достеменно невідомо, яким Монтивид був за старшинством сином Гедиміна. Історики розглядають кілька дат його народження: Згідно так званого Рауданського літопису, на який посилався Теодор Нарбут і який ніхто окрім нього не бачив, Монтивид народився у 1276 від першої дружини — цю версію Леонтій Войтович відкидає через невідповідність даті народження батька Гедиміна. Також висувалася гіпотеза, що він був першим сином і народився близько 1288,Zinkus J. Manvydas // Tarybų Lietuvos enciklopedija. — V. II. — Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1986. — P. 688. проте нові дослідження заперечують її. Польський історик Тенговський вважає, що він був молодшим сином великого князя і народився між 1313 і 1315 рр.Tęgowski J. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów — Poznań-Wrocław, 1999. — S. 244—245.
За білорусько-литовськими літописами, Монтивид отримав від батька у володіння Карачев і Слонім. За іншими джерелами, отримав Керновське князівство і Слонім — саме ця версія набула широкого поширення в історіографії, зокрема, її дотримувався Леонтій Войтович.
Дата смерті також залишається не визначеною. Леонтій Войтович звернув увагу, що остання достовірна згадка про Монтивида відноситься до 1339 року і вважав, що він помер незабаром. Історики переконані, що він помер до укладення польсько-литовської мирної угоди (1352), оскільки він в ній не згадується.
Згідно з хронікою Маттіаса Нойєнбурзького, два брати литовського «короля» загинули в битві на річці Стреві 2 лютого 1348 року. Одним із братів був Наримунт-Гліб, а другим у літературі зазвичай називають саме Монтивида.
Достеменно невідомо, чи був він одружений і чи мав дітей, але геральдисти XVI—XVIII ст. Бартош Папроцький, Альберт Віюк-Коялович, Каспер Несецький передавали традиції князів Заберезинських, Кухмістровичів, Іржиковичів, Глібовичів, Дорогостайських та інших родин, які вважали себе нащадками Монтивида Гедиміновича — ці претензії хоча і визнаються сумнівними і частково спростовуються, але повністю не відкидаються сучасними істориками.
Коментарі
Примітки
Джерела
Tęgowski J. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów — Poznań-Wrocław, 1999. — S. 244—245. Zinkus J. Manvydas // Tarybų Lietuvos enciklopedija. — V. II. — Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1986. — P. 688.