«Рано-вранці новобранці…» — вірш Тараса Шевченка, написаний 1847 року в Санкт-Петербурзі.
Написання Збереглося кілька чистових автографів вірша: на окремому аркушіІРЛІ, ф. 90, № 27540; в окремому рукопису циклу «В казематі»ІЛ, ф. 1, № 69, с. 4; у «Малій книжці»ІЛ, ф. 1, № 71, с. 45—47; у «Більшій книжці»ІЛ, ф. 1, № 67, с. 77—78. Автографи не датовані«Рано-вранці новобранці…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 11—20; 549—570.] litopys.org.ua Процитовано 20 жовтня 2024.
Вірш датується за місцем автографа в окремому рукопису циклу «В казематі» та часом ув'язнення Шевченка з 17 квітня по 30 травня 1847 року в казематі III відділу, орієнтовно: 19—30 травня 1847 року, місце написання — С.-Петербург.
Первісний автограф не відомий. Найраніший відомий текст — автограф на окремому аркуші. Від нього походить текст вірша в окремому рукопису циклу «В казематі», до якого рядок 15 увійшов у тому вигляді, як його виправлено в окремому автографі; рядки 19, 23, 30 — зі змінами. З цього рукопису Шевченко, повернувшись з Аральської описової експедиції до Оренбурга, наприкінці 1849-го (не раніше 1 листопада) або на початку 1850 року (не пізніше 23 квітня — дня арешту поета), переписав вірш у складі циклу «В казематі» (під № 10) з виправленнями у рядках 22, 27, 29 та 30 до «Малої книжки» (рядки 1—24 — до третього, 25—34 — до четвертого зшитка за 1846—1847 роки). 18 березня 1858 року, перебуваючи в Москві, поет переписав твір з новими виправленнями в рядках 1, 4, 6, 7, 9, 11, 18, 19, 23 та 28—31 до «Більшої книжки», текст якої остаточний.
Влітку 1856 року (не пізніше 15 серпня) неточний список вірша «Рано-вранці новобранці…» з чистового рукопису-автографа циклу «В казематі», що належав тоді В. Тарновському-молодшому, зробив П. Куліш з пропуском рядка 7ІЛ, ф. 1, № 77, с. 4.
Публікація Вперше вірш надруковано за списком П. Куліша в альманасі «Хата» (СПб., 1860 рік, стор. 76—77), під довільною редакторською назвою «Пустка» і з довільним виправленням рядка 8 («Нарікала, говорила» на «Розлучила та вмовляла») і рядка 9 («Поки в землю опустила» на «Поки в землю закопала»).
Відомі списки вірша в рукописних збірках: «Кобзар» (1861), що належав І. ЛевченковіЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 3, с. 487—488, «Сочинения Т. Г. Шевченка» (1862)ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 321—322, «Стихотворения Шевченка»ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 2, № 7, арк. 41, «Кобзар» (1865), переписаний Д. ДемченкомІЛ, ф. 1, № 81, с. 3—4, «Кобзарь» (1866)ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 236, у примірнику «Кобзаря» (1860) з пізнішими рукописними вставками, що належав Л. ЛопатинськомуІЛ, ф. 1, № 535, с. 138, список І. ЛевицькогоЦДІА України у Львові, ф. 363, оп. 1, № 31, с. 181—182, список невідомою рукоюРДБ, ф. 743, № 18, од. збер. 25, арк. 26.
Вперше вірш введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867 рік, стор. 396) і того ж року у виданні: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867 рік, том 1, стор. 174). В обох виданнях подано за першодруком під назвою «Пустка».
Сюжет Сюжет поезії — трагічна доля закоханих, солдата і сільської дівчини. Дівчина померла, не витримавши розлуки з милим, мати її «в старці пішла», а солдат повернувся в село інвалідом, заставши на місці хати коханої дівчини тільки пустку. Глибоко соціальне значення вірша полягає в звинуваченні не окремих людей, а цілої системи, всього суспільного ладу, що калічив людське життя«Рано-вранці новобранці…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 152—170.] litopys.org.ua Процитовано 20 жовтня 2024.
Музика Твір поклали на музику К. Стеценко і Я. Ярославенко.
Примітки
Посилання «Рано-вранці новобранці…» у Шевченківському словнику