Адольф Фі́шер (, Theater- und Filmarchiv. Кай Веніґер, Одеса — , Потсдам) — німецький характерний кіноактор Нацистської Німеччини і НДР, а також менеджер зі створення фільмів у ДЕФА.

Життєпис Фішер пройшов трирічне підготування в берлінській Фольксбюне і розпочав свою першу акторську роботу 1925 року. Пізніше Фішер грав також у Театрі на Площі Ноллендорф під орудою Ервіна Піскатора і брав участь у низці пролетарських п'єс підкреслено соціалістичного спрямування. Серед його колег по сцені була низка переконаних ліваків, зокрема Ґергард Бінерт і Ернст Буш, з якими він пізніше, в часи НДР, співпрацював у соціалістичних постановках.

А втім, до 1933 року Фішер також працював у класичному розмовному театрі, далекому від усілякої політичної агітації. Наприклад, 1931 року він виступав під проводом Макса Райнгардта в постановці Людвіґа Берґера «Свята зі США» і в ролі Е. Т. А. Гофмана в «Казках Гофмана».

Актор з енергійним обличчям і видатними ніздрями, Фішер з початком ери звукового кінематографу з'являвся й на кіноекрані в багатьох характерних ролях. Як і на театральній сцені, Фішер утілював пролетарські ролі, часто зображуючи типи простого роботяги. Дебютував у кінороботі Златана Дудова «Куле Вампе, або Кому належить світ?» у типовій для себе ролі: зобразив політично свідомого спортсмена робочого класу, позитивного антигероя до молодого безробітного чоловіка, який під час голоду часів Веймарської республіки в розпачі через те, що знову не зміг знайти роботу, викидається з вікна. Серед акторів, що грали поряд з ним у цьому фільмі, були його колеги по трупі Піскатора Бінерт і Буш.

У часах націонал-соціалізму Фішер знімався в мілітаристичних стрічках, таких як «Бойовий ескадроне Лютцов, увага! Ворог слухає!», «Штуки», «D III 88», «Солдати-товариші», «Залишилася гвинтівка», «За заслугу» та ін. Фішер з'являвся і в типових для себе ролях: він зобразив вуличного музиканта у фільмі «Зелений салон», детектива у фільмі «Чоловік у сідлі», артиста у фільмі «Цирк Ренц», пілота-студента у фільмі «Квакс у подорожі», лаборанта у фільмі «Ветеринар доктор Фліммен», футболіста у фільмі «Велика гра».

У повоєнний період Фішер кардинально змінив рід занять: 1 січня 1946 року він розпочав другу кар'єру як менеджер зі створення фільмів у ДЕФА, а саме як голова художньої робочої групи («Солідарність»). У цій функції він наглядав за створенням низки фільмів, зокрема кількох постановок провідних режисерів НДР Курта Метціґа й Златана Дудова. Від 1962 року Фішер також працював менеджером для телебачення НДР (зокрема 1962 року в , 1965 року в , 1968—1969 в адаптації твору Теодора Фонтане , 1978—1979 у дитячому фільмі , його останній роботі в цій функції). Спорадично він з'являвся перед камерою і як актор.

31 березня 1976 року Адольф Фішер покинув державну компанію за віком.

Вибрана фільмографія Як актор 1931: «Товариство» 1932: «Куле Вампе» 1932: «Зіпсована гра» 1933: «Три юнги і білявка» 1935: «Зелене доміно» 1937: «Етаповий заєць» 1937: «Тривога в Пекіні» 1937: «Операція Міхаель» 1938: «Намордник» 1938: «На шовковій нитці» 1939: «Заворушення в Дамаску» 1939: «D III 88» 1939: «Залишилася гвинтівка» 1941: «Штуки» 1942: «Любий світ» 1942: «Доктор Кріппен» 1943: «Цирк Ренц» 1946: «Десь у Берліні» 1944—1947: «Квакс в Африці» 1965: «Поки в мені є життя» 1977: «Непоправна Барбара»

Посилання

Примітки