Дипломатія російсько-української війни — це сукупність політичних, дипломатичних та інших заходів з 2014 року під час війни, які вживаються державами, міжнародними організаціями та іншими суб'єктами міжнародних відносин для міжнародної безпеки та досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні.

Дипломатія під час російсько-української війни включала візити та переговори глав держав та урядів, міністрів закордонних справ, дипломатичних відомств, роботу дипломатичних представництв, саміти, зустрічі на високому рівні; висвітлення в пресі міжнародних питань, публічну дипломатію, громадянську дипломатію та інше.

Міжнародні відносини

Зміни міжнародних відносин, реакція держав світу, їх лідерів, урядів, міністрів закордонних справ та глав відомств, відповідальних за зовнішню політику, роботу дипломатичних представництв були викликані агресією Російської Федерації щодо України, Російсько-українською війною та воєнними злочинами Росії проти України.

За період з 2014 року суттєво зміцнилися відносини України з НАТО, Європейським Союзом, була створена Рада Україна — НАТО, прискорилась Європейська інтеграція України та вступ України до Європейського Союзу. З 23 червня 2022 року Україна є кандидатом на членство у ЄС. За результатами зустрічі 18-20 жовтня 2024 року міністри оборони G7 ухвалили декларацію щодо членства України в НАТО.

Міжнародна політика України Докладніше:Зовнішня політика України та Інтеграція до ЄС

Угоди

Безпекові угоди

Відповідно до Спільної декларації країн «Групи семи» між Україною та іншими країнами укладено угоди і 17 жовтня 2024 року Україна підписала 27 безпекову угоду — з Грецькою Республікою.

Угода про сторічне партнерство

16 січня 2025 року між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії підписано Угоду про сторічне партнерство, обидва учасника відповідно до частини 3 статті 11 досягли наступних домовленостей: «Сприяти досягненню всеосяжного, справедливого і тривалого миру для України на основі повної поваги до принципів Статуту ООН і міжнародного права. Сполучене Королівство вітає українську Формулу миру, підтримує її принципи та готове брати активну участь у реалізації її пунктів. Сполучене Королівство відіграватиме провідну роль у здійсненні кроків з просування Формули миру та сприяння зусиллям, спрямованим на досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру, в тому числі з таких питань, як запобігання ескалації та повторення агресії.».

Міжнародне право Генеральна Асамблея ООН з 2014 року підтвердила суверенітет, політичну незалежність, територіальну цілісність України в межах її визнаних на міжнародному рівні кордонів, у 2023 році проголосувала за резолюцію про «Принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй, що лежать в основі досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні».

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своєму остаточному рішенні від 25 червня 2024 року визнав Російську Федерацію (РФ) відповідальною за численні та системні порушення Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) на території Криму.

ООН Докладніше: Україна в ООН та Одинадцята надзвичайна спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН

27 березня 2014 року була ухвалена Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про Територіальну цілісність України, посилаючись на зобов'язання всіх держав утримуватися в їхніх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави і вирішувати свої міжнародні суперечки мирними способами та відзначила, що референдум, проведений в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 16 березня 2014 року, не був санкціонований Україною. Тим самим ООН підтверджує свою прихильність до суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в межах її визнаних на міжнародному рівні кордонів.

У 2025 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила українську резолюцію про «Просування всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні», де вказано, що «повномасштабне вторгнення РФ в Україну триває вже три роки» та американський проєкт резолюції «Шлях до миру» (утрималися 73 держави, серед яких США та Україна), яка включала зміни: згадку про повномасштабне вторгнення Росії в Україну, заклик до справедливого й тривалого миру відповідно до Статуту ООН, підтвердження підтримки суверенітету й територіальної цілісності України.

24 лютого 2026 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію «Підтримка тривалого миру в Україні», представлену Україною. Проти американської пропозиції проголосували 69 країн, де США пропонувала вилучити з тексту пункти про територіальну цілісність України та необхідність досягнення справедливого миру.

Саміти

На вищому рівні проведені саміти Україна — ЄС, Групи Семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада) з підтримки України та інші. Під час Саміту лідерів G20 2022 року було оприлюднено 10 пунктів Української формули миру.

У 2023 році Європейський Союз (ЄС) вчергове визнав територіальну цілісність України, але вперше в міжнародному документі було визнано право України на деокупацію Криму військовим шляхом, також ЄС визнав необхідність посилення санкційного тиску на Росію. Саміт у Саудівській Аравії щодо миру в Україні, який пройшов у серпні, виявив «конструктивну позицію» Китаю.

У 2024 році відбулися «Український саміт дій» (у квітні), Глобальний саміт миру та 9 жовтня саміт Україна — Південно-Східна Європа.

З 22 по 25 вересня у Вашингтоні відбувся п’ятий «Український саміт дій» для адвокації посиленої підтримки України та боротьби українського народу за свободу та незалежність.

На саміті Україна — ЄС 17-18 жовтня 2024 року мав бути представлений план перемоги. Президент України 17 жовтня представив План перемоги на засіданні Європейської Ради.

У грудні на саміті Joint Expeditionary Force (JEF) у Таллінні лідери країн підтримали основні принципи Плану перемоги президента України та узгодили їх допомогу Україні у 2025 році. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте організовує в Брюсселі зустріч за участю лідерів Великої Британії, України, Франції, Німеччини, Італії, Польщі, президента Європейської ради Антоніу Коста та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн для надання майбутніх гарантій безпеки Україні та наголосив на обговоренні деталей угоди про мир за зачиненими дверима. На зустрічах у Брюсселі обговорювалася ідея розміщення в Україні миротворчої місії та тривають консультації, у проведенні яких допомагає президент Франції Емманюель Макрон. Президент України пізніше написав, що вони з Рютте провели «важливу і дуже предметну зустріч», присвячену «забезпеченню надійності миру, над досягненням якого ми спільно працюємо». Президентка Європарламенту Роберта Мецола перед початком Європейської ради заявила, що «Мир для України повинен поєднуватись з гідністю та справедливістю, а сама країна має бути представлена за столом переговорів за незмінної підтримки всіх європейських інституцій». Європейська Рада «підтверджує свою підтримку всебічного, справедливого та сталого миру, що ґрунтується на принципах Статуту ООН та міжнародного права, відповідно до основних принципів і цілей мирної формули України».

У лютому 2025 року в Києві пройшов саміт «Підтримай Україну» з участю 13 лідерів різних країн. 2 березня за результатами саміту лідерів держав у Лондоні підтримана стратегія «мир через силу» та гарантії безпеки, які забезпечуватимуть Збройні сили України, необхідність для європейських країн збільшувати витрати на оборону та посилювати військові можливості у тісній співпраці зі США. 6 березня лідери ЄС збираються на спеціальний саміт, щоб обговорити європейську оборону, продовження підтримки України, європейський внесок в гарантії безпеки, необхідні для забезпечення тривалого миру в Україні та мирної угоди. 15 березня прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер відкрив другий саміт лідерів 25 країн, які бажають допомогти підтримати припинення вогню в Україні. 27 березня президент Франції Емманюель Макрон приймає у Парижі лідерів 27 держав для участі в саміті, мета якого — зміцнення безпеки України, визначення гарантій безпеки Україні після досягнення домовленостей про припинення вогню, зокрема розглядається варіант розміщення на українській території військових сил «коаліції охочих».

9 травня на саміті лідерів країн-учасниць JEF Україні надали спеціальний формат співпраці: просунуте (підсилене) партнерство.

В центрі уваги 51-го саміту G7, що відбувся 15-17 червня у канадському Кананаскісі, військовий конфлікт між Ізраїлем та Іраном, зусилля України та її партнерів на енергетичних санкціях проти Росії.

На саміті НАТО 24–25 червня 2025 року у Гаазі відсутність згадок лідерів 32 країн про членство України в альянсі дає змогу зберегти «набутий дипломатичний статус» за думкою видання Європейська правда, коли в підсумковому комюніке рік тому у Вашингтоні підписалися під пунктом про «незворотний шлях» і хоча дипломатичні зусилля США не наблизили мир в Україні, очікуване рішення НАТО напряму передбачить та заохотить фінансування ЗСУ.

На саміті Європейського Союзу та Китаю до 50-річчя встановлення дипломатичних відносин між ЄС і Китаєм, голова Ради ЄС Антоніу Кошта наголосив: «Ми закликаємо Китай, як постійного члена Ради Безпеки ООН, використати свій вплив на Росію, щоб домогтися дотримання нею Статуту ООН і припинення агресивної війни проти України».

13 серпня пройшов онлайн-саміт лідерів Європи, Володимира Зеленського та Дональда Трампа напередодні зустрічі американського і російського президентів, яка пізніше відбулася 15 серпня на Алясці.

24 вересня в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку (США) відбувся п'ятий саміт міжнародної Кримської платформи, яка покликана офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму, сприяти відновленню територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах і заявляє, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму та Севастополя».

Візити

Візити в Україну Докладніше: Візити лідерів іноземних держав в Україну під час російського вторгнення та очільників МЗС.

Візит Джо Байдена в Україну 2023 року.

Візити Президентів України Візити Президента з 2022 року.

Візити Глав МЗС України

The Washington Post повідомив про візит міністра закордонних справ Андрія Сибіги у складі української делегації та переговори у Лондоні, щодо пошуку шляхів до миру у війні Росії проти України, які мали відбутися 23 квітня 2025 року і відкладені через небажання України віддати свою територію.

Зустрічі 18 жовтня 2024 року Президент США Джо Байден провів переговори у форматі чотирьох, разом з канцлером ФРН Олафом Шольцом, президентом Франції Еммануелем Макроном і прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та під час зустрічі з федеральним президентом ФРН заявив:

Обраний президент США Дональд Трамп на зустрічі в Парижі 7 грудня з президентом України Володимиром Зеленським та президентом Франції Емманюелем Макроном сказав, що нагляд за припиненням вогню в Україні буде роботою Європи та хотів би, щоб європейські війська були присутні в Україні для спостереження за припиненням вогню, для стримування Росії.

Президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр Британії Кір Стармер на початку 2025 року за результатами зустрічі підкреслили у комюніке «важливість надання Україні гарантій безпеки, щоб захистити її від нової агресії».

Мирні переговори, спрямовані на припинення російської агресії в Україні, роботу коаліції бажаючих під співголовуванням Франції та Сполученого Королівства, обговорили на зустрічах президент Франції Еммануель Макрон з державним секретарем США Марко Рубіо, спецпредставником президента США Стівом Віткоффом, а також українська делегація, радники з Франції, Великої Британії і Німеччини.

Мирний процес