«Дарвін серед машин» — стаття, опублікована в газеті The Press 13 червня 1863 року в Крайстчерчі, Нова Зеландія. Назва статті посилається на роботу Чарльза Дарвіна. Написана Семюелем Батлером, але підписана Cellarius. У статті розглядається ймовірність того, що машини є різновидом «механічного життя», яке постійно еволюціонує, і що зрештою машини можуть витіснити людей як домінуючий вид:
Стаття закінчується закликом:
Книга машин Батлер розвинув цю та наступні свої статті в «Книгу машин», три розділи Еревона, опубліковану анонімно в 1872 році. Еревонське суспільство, яке уявив Батлер, давно зазнало революції, яка знищила більшість механічних винаходів. Оповідач роману знаходить книгу, яка докладно описує причини цієї революції, і перекладає її для читача. У розділі XXIII кілька цитат з цієї уявної книги обговорюють можливість машинної свідомості:
Пізніше, у розділі XXIV, уявна книга також обговорює ідею того, що машини можуть «розмножуватися» як живі організми:
Це поняття машинної «репродукції» передує пізнішому поняттю самовідтворюваних машин, хоча в розділі XXV уявна книга припускає, що хоча існує небезпека того, що люди стануть підкорятися машинам, машини все одно потребуватимуть людей для допомоги в їх відтворенні та підтримці:
Далі автор уявної книги каже, що хоча життя під машинним правлінням може бути матеріально зручним для людей, думка про те, що людська раса буде витіснена в майбутньому, так само жахає його, як думка про те, що його далекі предки були кимось іншим, ніж повноцінними людьми (можливо, Батлер уявляє автора антиеволюціоністом або таким, хто вірить в еволюцію, але все одно вважає цю ідею шокуючою), тому він закликає знищити всі машини, які використовувалися менше 300 років, щоб не дати цьому майбутньому здійснитися:
Еревонське суспільство дійшло висновку, що:
Незважаючи на початкову популярність Еревона, Батлер у передмові до другого видання зазначив, що рецензенти «в деяких випадках були схильні розглядати розділи про машини як спробу звести теорію пана Дарвіна до абсурду». Він заперечував, що «мало що було б для мене огиднішим, ніж будь-яка спроба посміятися над містером Дарвіном», але також додав: «Однак я здивований, що жодному рецензенту не спала на думку книга, в якій подібний приклад зловмисного неправильного використання аналогії здавався би найбільш природним; я також не буду згадувати тут назву цієї книги, хоча гадаю, що даної підказки буде достатньо», що може навести на думку, що глава про Машини насправді була сатирою, спрямованою на ілюстрацію «зловмисного використання аналогії», навіть якщо метою не був Дарвін; Батлер, побоюючись, що він образив Дарвіна, написав йому листа, в якому пояснював, що справжньою мішенню була книга Джозефа Батлера «Аналогія релігії, природної та виявленої, з конституцією та перебігом природи», видана у 1736 році. Вікторіанський вчений Герберт Сассман припустив, що, хоча дослідження еволюції машин Батлером було задумано як пародійне, він, можливо, також був щиро зацікавлений ідеєю, що живі організми є різновидом механізму, і досліджував це поняття у своїх працях про машини, тоді як філософ Луї Флакк назвав це «сумішшю веселощів, сатири та вдумливих спекуляцій».
Еволюція глобального інтелекту застосовує первісний засновок Батлера до штучного життя та інтелекту Алана Тюрінга в статті «Дарвін серед машин: Еволюція глобального інтелекту» (1998) , щоб припустити, що Інтернет є живою, мислячою істотою.
Подальші праці, що розвивають цю тему Тема людства у стані війни чи в конфлікті з машинами зустрічається в ряді пізніших науково-фантастичних робіт:
«Розв'язати протиріччя», Айзек Азімов (1950) , Metro-Goldwyn-Mayer (1957) «Колос: Проєкт Форбіна», Денніс Фелтем Джонс (1966) / Стенлі Чейз, (1970) , Річард Бротіґан (1967) «Я не маю рота, але мушу кричати», Гарлан Еллісон (1967) «Чи мріють андроїди про електричних овець?», Філіп Дік (1968), адаптований , і Девідом Піплзом для фільму «Той, хто біжить по лезу» (1982) , Томас Джозеф Раян (1977) «Термінатор», Джеймс Кемерон і (з 1984 року) «Матриця», сестри Вачовскі (з 1999 року) «Дюна: Батлеріанський джихад», Брайан Герберт і Кевін Дж. Андерсон (2002), дія відбувається у вигаданому всесвіті Дюни, створеному Френком Гербертом «Люди (телесеріал)» (2015)
Дивіться також
Батлеріанський джихад, вигадана історична подія, введена в романах Френка Герберта про «Дюну». Ця назва часто тлумачиться як посилання на Семюеля Батлера. Штучний інтелект Неолуддизм OpenAI Технологічна сингулярність Технофобія
Примітки
Бібліографія
Project Gutenberg eBook Erewhon by Samuel Butler.
Зовнішні посилання
«Дарвін серед машин»: огляд і коментар «Машина розумна і людська мораль» «Що мені, Роботу, з цим зробити?»