Тиранотитан () — рід великих двоногих хижих динозаврів родини кархародонтозаврів з аптського ярусу ранньої крейди, відкритий в Аргентині. Він тісно споріднений з іншими гігантськими хижаками, такими як кархародонтозавр і особливо гіганотозавр та мапузавр.

Історія відкриття

Tyrannotitan chubutensis був описаний Фернандо Е. Новасом, Сільвіною де Вале, Петом Вікерс-Річем і Томом Річем у 2005 році. Скам'янілості були знайдені на фермі Ла Хуаніта, за 28 кілометрів на північний схід від Пасо-де-Індіос, провінція Чубут, Аргентина.Вважається, що вони походять з відкладів Серро-Кастаньо, формація Серро-Барчино (аптський ярус).

Голотипний матеріал був маркований MPEF-PV 1156 і включав часткові зубні кістки, зуби, спинні хребці 3—8 та 11—14, проксимальні хвостові хребці, ребра та шеврони, фрагмент лопатки, плечову кістку, ліктьову кістку, частково клубову кістку, майже повну стегнову кістку, малогомілкову кістку та ліву II плеснову кістку. Додатковий матеріал (маркований MPEF-PV 1157) включав виличні кістки, праву зубну кістку, зуби, атлантовий хребець, шийний хребець (?) 9, хребці спини (?) 7, 10, 13, зрощені крижові тіла хребців (всі 5), різноманітні дистальні хвостові хребці, ребра, праву стегнову кістку, фрагмент лівої плеснової кістки 2, педальні фаланги 2—1, 2—2 і 3—3.

Опис

Тиранотитан був великою твариною, що досягала 12,2—13 метрів у довжину і 4,8—7 т маси тіла.

Його хребетний стовп сильно пневматизований, з пневматичними отворами в спинних і хвостових хребцях, що нагадують такі у гіганотозавра і мапузавра. Більш незвично, що тиранотитан демонструє пневматичний розрив у передній ділянці крижа, розрив у інвазивній пневматизації різних ділянок хребтового стовпа, які були пневматизовані незалежними сегментами дихальної системи (повітряними мішками або їхніми дивертикулами). Такі розриви найчастіше спостерігаються у молодих особин, у яких скелетна пневматика ще не повністю розвинулася. Проксимальний хвостовий хребець має дуже високий відросток (приблизно вдвічі вищий за висоту свого тіла, судячи зі схем).Скапулокоракоїд зрощений і набагато краще розвинений, ніж у Giganotosaurus carolinii, проте рука дуже маленька. Більша частина діафізу лопатки відсутня. Акроміон вигинається приблизно на 90 градусів від осі діафізу, що робить його схожим на тиранозавровий. Чи зумовлена різка відмінність між таксонами еволюцією, чи статевим диморфізмом у погано досліджених популяціях обох видів, поки що не встановлено (останнє здається малоймовірним). Стегнова кістка паратипового зразка має довжину 1,4 м згідно з Новас та колегами.

Череп Основа очної фенестри має виїмку під кутом майже 90 градусів до тіла яремної ямки, що контрастує з округлою основою у гіганотозавра і співпадає з кархародонтозавровою. Зубчики на його зубах «долотоподібні» і практично ідентичні зубчикам інших кархародонтозаврових, мають зморшкувату поверхню емалі, сильно зазубрені серединні та дистальні carinae, а також сплющені з боків коронки.

Класифікація Канале та ін. визначають тиранотитана як найбільш базального представника триби Giganotosaurini. Ознаки, які об'єднують Giganotosaurini, включають наявність заочного відростка () на яремній кістці з широкою основою, а також стегнова кістка зі слабким четвертим вертлюгом і неглибокою широкою розгинальною борозенкою () на дистальному кінці.

У своєму великому описі кархародонтозавра Meraxes, опублікованому у 2022 році, Канале зі співавторами включили тиранотитана до клади Giganotosaurini, поряд з Meraxes, Giganotosaurus та Mapusaurus. Результати їхнього філогенетичного аналізу показані на кладограмі нижче:

У своєму дослідженні генетичних зв'язків тероподів у 2024 році Кау виявив схожі зв'язки для Tyrannotitan. Його результати наведені нижче:

Примітки

Посилання