У цій статті описується діяльність Націона́льного антикорупці́йного бюро́ Украї́ни (НАБУ) — центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
Утворене Президентом України 16 квітня 2015 року на чолі з директором Артемом Ситником, Бюро займається протидією корупційним та іншим кримінальним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами та становлять загрозу національній безпеці. Бюро розслідує корупційні справи, до яких причетні держслужбовці категорії «А».
Передумови й ідеологія створення Корупція завжди залишалася однією з найсерйозніших проблем України. Протягом часу президентства Віктора Януковича ситуація з корупцією у вищих ешелонах влади послідовно погіршувалася.
Через рік після Революції гідності Україна залишалася найбільш корумпованою країною Європи: за результатами глобального Індексу сприйняття корупції 2014 (Corruption Perceptions Index) країна посідає 142 місце зі 175. Отже, Україна залишається тотально корумпованою державою.
Існуючий механізм протидії корупційним проявам в Україні є неефективним. Одним зі шляхів покращення ситуації законодавець вважає інституційну реформу органів, що здійснюють досудове розслідування та кримінальне переслідування у справах про корупційні злочини. Тому парламентом було схвалено створення нового автономного органу (поза системою існуючих правоохоронних органів), основною функцією якого є виявлення та розслідування корупційних злочинів, що становлять особливу суспільну небезпекуПояснювальна записка до законопроєкту ..
Таким органом стало Національне антикорупційне бюро. Його створення передбачалося Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», ухваленим 14 жовтня 2014 року. На етапі законопроєкту він мав назву «Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції». Закон набрав чинності 25 січня 2015 року.
Початковий конкурс на посаду директора
Станом на 2015 рік Директор Національного бюро призначався на посаду за поданням Конкурсної комісії відповідно до результатів відкритого конкурсного відбору. До складу Конкурсної комісії входили по три особи від Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради України.
9 грудня 2014 року антикорупційна спільнота з Реанімаційного пакету реформ, Transparency International Україна, Центру протидії корупції, Центру політичних студій та аналітики, руху ЧЕСНО запропонували кандидатури 12 осіб для публічного обговорення щодо членства в конкурсній комісії. З них двоє — Джованні Кесслер та Віктор Мусіяка стали членами конкурсної комісії за квотою Верховної Ради, а Богдан Витвицький пізніше подавав документи на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України. +Члени Конкурсної комісії, обрані впершеПосадау комісії ПІБ Рід занять Призначений за квотою член Грицак Ярослав Йосипович доктор історичних наук, професор Українського католицького університету Президента УкраїниПідстава: секретар Захаров Євген Юхимович голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи голова Чубаров Рефат Абдурахманович голова Меджлісу кримськотатарського народу, президент Всесвітнього конгресу кримських татар член Зісельс Йосиф Самуїлович правозахисник, член Української Гельсинської групи Кабінету Міністрів УкраїниПідстава: член Яновська Олександра Григорівна професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, суддя ad hoc Європейського суду з прав людини член Бутусов Юрій Євгенович журналіст, головний редактор «Цензор. НЕТ» член Джованні Кесслер директор Європейського бюро по боротьбі із шахрайством Верховної Ради УкраїниПідстава: член Нищук Євген Миколайович громадський діяч, колишній (на той час) Міністр культури України член Мусіяка Віктор Лаврентійович громадський та політичний діяч, професор Києво-Могилянської Академії, один з авторів тексту Конституції України
Із 106-ма учасниками конкурсу, які за своїми документами відповідають вимогам до посади Директора, проводилися співбесіди у першому турі конкурсу.
До другого туру конкурсу пройшов 21 номінант, кожен з яких отримав позитивний висновок принаймні трьох членів Конкурсної комісії.
Другий тур подолали четверо осіб, які дістали 5 і більше голосів: Варічев Яків Миколайович, адвокат, колишній слідчий прокуратури Сірий Микола Іванович, старший науковий співробітник Інституту Корецького, адвокат, колишній слідчий прокуратури Ситник Артем Сергійович, адвокат, колишній слідчий прокуратури Чумак Віктор Васильович, народний депутат, генерал-майор юстиції.
Оскільки Яків Варічев не пройшов спеціальну перевірку (при тому що ДФС висувала претензії до всіх), Комісія мала обрати двох або трьох кандидатів з-поміж решти, та представити їх Президенту для остаточного вибору.
Й. Зісельс і Є. Захаров висловили застереження щодо політичної заангажованості Віктора Чумака. Після довгого обговорення Зісельс закликав не підтримувати жодну кандидатуру. Врешті, голоси розподілилися так: Сірий — 5 Ситник — 7 Чумак — 3.
Отже, Конкурсна комісія запропонувала Президенту України Петру Порошенку кандидатури Артема Ситника та Миколи Сірого на посаду Директора Національного антикорупційного бюро.
Засідання Конкурсної комісії з обрання кандидатів на посаду Директора транслювалися онлайн на каналі Адміністрації Президента України в YouTube: Office of the President of Ukraine — YouTube.
16 квітня 2015 року Президент визначився з першим очільником Бюро, яким став Артем Ситник.
Член Конкурсної комісії Юрій Бутусов про конкурс:
5 травня 2015 року стартував відкритий конкурс на зайняття вакантних посад Детектив. Проведення конкурсу передбачалося здійснити в два етапи: 1) кваліфікаційний іспит і 2) співбесіда.
758 кандидатів (із 980), які успішно пройшли перший етап конкурсу, від подальшої участі в конкурсі були усунуті.
Всього планувалося призначити в НАБУ 242 детектива. У вересні 2015 призначені перші 25 детективів. У жовтні їх було вже 70, у березні 2017 — 210.
Хронологія діяльності
2015 Перші детективи НАБУ вийшли на роботу 1 жовтня.
4 грудня, після призначення антикорупційного прокурора, вони внесли перші кримінальні провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Перше затримання підозрюваного в корупції співробітники НАБУ провели 16 грудня.
2016 НАБУ опинилося під критикою адвокатської спільноти через проведені обшуки на робочих місцях адвокатів, що працювали з фігурантами справи про злочинне заволодіння коштами ПАТ «Укргазвидобування».
Станом на 28 лютого було порушено 272 провадження та складено 79 обвинувальних актів щодо підозрюваних осіб, до суду скеровано 52 провадження. На рахунки держкомпаній завдяки діяльності НАБУ повернуто 116 млн грн, запобігли розкраданню ще 583 млн грн. Загалом встановлено збитків, завданих державі, на 82,9 млрд грн.
5 серпня Генеральна прокуратура України провела обшук і виїмку документів у НАБУ. Слідчі дії стосувалися провадження про незаконне прослуховування телефону, яке ініціював детектив НАБУ за заявою СБУ. Подальше протистояння цих органів отримало назву «війна», хоча таке трактування спростовувалося керівниками обох відомств.
2017 2 березня НАБУ затримало і вручило підозру чинному голові ДФС Роману Насірову. Його підозрюють у наданні незаконних податкових розстрочень у справі «Укргазвидобування».
20 квітня затримали і вручили підозру впливовому народному депутатові Миколі Мартиненку.
Загалом, на квітень розслідувалися 320 справ, корупційний збиток від яких оцінюється у 85 млрд грн.
У червні НАБУ у співпраці з ФБР змогло викрити двох народних депутатів — Борислава Розенблата і Максима Полякова — у причетності до «бурштинової мафії» та мільйонних хабарів.
У жовтні НАБУ затримало у т. зв. «справі про рюкзаки Авакова» сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова — Олександра, і колишнього заступника міністра — Сергія Чеботаря. Після цього почався новий виток напруженості між правоохоронними органами держави (НАБУ, САП, НАЗК, Генпрокуратура).
2018 14 лютого затриманий міський голова Одеси Г. Труханов та його заступник.
2019 У березні відкриті два провадження за розслідуванням журналістів з «Bihus.info» про те, як люди з оточення Петра Порошенка курують розкрадання в оборонній сфері. Проведено обшуки в експершого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, його сина Ігоря та інших фігурантів.
У листопаді Бюро повідомило про підозру одному з найбагатших українців — Олегу Бахматюку, з приводу заволодіння стабкредитом НБУ в розмірі 1,2 млрд грн.
Невдовзі були затримані заступник начальника Київської міської митниці та одеський бізнесмен Вадим Альперін, якого ЗМІ називають «королем» і «хрещеним батьком» української контрабанди. Слідство вважає, що він безуспішно пропонував детективу НАБУ хабар у 800 тисяч доларів.
2020 Про підозру повідомлені голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк, його заступник Євген Аблов та ще 5 суддів цього суду, а також голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк. Їм інкримінують створення злочинної організації та захоплення влади.
Скандал, пов'язаний з виборами Президента США В українських ЗМІ неодноразово з'являлася інформація про зв'язки, втручання і вплив на діяльність НАБУ представників посольства США в Україні.
У жовтні 2019 року український політик і випускник школи КДБ-ФСБ Андрій Деркач оприлюднив документи про нібито вплив посольства США в Україні на діяльність НАБУ. Серед опублікованих матеріалів — листування помічниці першого заступника голови НАБУ Гізо Углави Поліни Чиж та спеціаліста з правових питань програми боротьби з корупцією Департаменту юстиції США посольства США в Україні Ганни Ємельянової. За твердженнями депутата, у цьому листуванні пересилалися переліки кримінальних проваджень, над якими працювали детективи НАБУ, а також вказівки про надання інформації щодо справи колишнього міністра охорони навколишнього природного середовища і власника компанії «Burisma» Миколи Злочевського. За словами Деркача, американський політик Джо Байден впливав на українську владу та сприяв закриттю кримінальних справ, пов'язаних з діяльністю колишнього міністра Миколи Злочевського. .
У своєму інтерв'ю інтернет-виданню «Гордон» у квітні 2020 року колишній Генеральний прокурор України Віктор Шокін висловив думку, що ініціатором створення 2015 року НАБУ був тодішній віцепрезидент США Джо Байден для того, щоб «вкрасти у ДБР через НАБУ підслідність та посадити там своїх емісарів, які дослуховуються до США». Попередньо Віктор Шокін вже скаржився про тиск на його діяльність зі сторони Джо Байдена в рамках розслідування справи щодо компанії «Burisma» та писав заяву у Державне бюро розслідувань про розголошення співробітниками НАБУ даних, що становлять таємницю досудового розслідування, і зливі персональних даних Шокіна співробітникам посольства США в Україні.
Протидія зі сторони Офісу Генпрокурора Після призначення Генеральним прокурором Ірини Венедіктової з'явилась практика ручної передачі окремих кримінальних проваджень щодо високопосадовців з провадження НАБУ до інших, як вважається, більш лояльних, органів досудового розслідування. Бюро вважає ці випадки незаконними, спрямованими на захист фігурантів та перешкоджання слідству.
Також Офіс Генпрокурора звинувачують у відмові затверджувати підозри та маніпулювання прокурорами, що представляють обвинувачення в суді. Усе це стосується, зокрема, справи заступника керівника Офісу президента Татарова, справи ОАСК, справи «Роттердам+», справи Нацгвардії, справи Бахматюка.
12 червня 2020 року детективи НАБУ затримали «на гарячому» групу осіб, які намагалися передати неправомірну вигоду розміром 5 млн доларів керівництву антикорупційних органів. Це найбільший хабар в історії України. У спробі підкупу НАБУ та САП підозрюють колишнього міністра екології Миколу Злочевського, затримані його посередники й довірені особи.
2021