Cyrtopodion — рід геконів родини геконових (Gekkonidae). Станом на 2024 рік описано 25 видівThe Reptile Database: Tenuidactylus. Поширені в Західній і Південній Азії. Мешканці кам'янистих пустель, аридних передгір'їв та гір.
Опис Дрібні та середнього розміру гекони загальною довжиною до 20 см, більшу половини якої складає хвіст. Зіниці вертикальні із зазубреними краями. Пальці довгі, викривлені, 2 або 3 останні фаланги стислі з боків й з'єднані один з одним під кутом. Преанальні та стегнові пори розвинені тільки у самців. Преанальних пор не більше 10, вони не відокремлені проміжком від стегнових і розташовані майже по прямій лінії Щербак Н. Н., Голубев М. Л. Гекконы фауны СССР и сопредельных стран. — К. : Наук. думка, 1986. — 232 с. (с. 185—208).
Тулуб зверху та з боків вкритий однорідною, більш-менш зернистою дрібною лускою, між якою в деяких видів розташовані великі, часто опуклі й ребристі луски або горбки. Голова зверху вкрита численними дрібними, округлими, злегка опуклими лусочками. Довжина шва між першою парою нижньощелепних щитків більша, ніж довжини підборідного щитка.
Сегментація хвоста виражена добре. Пальці з боків не мають бахроми з рогових зубчиків. Знизу пальці вкриті одним рядом підпальцевих щитків, їх ширина помітно вужча, ніж ширина хвоста.
Основний фон забарвлення верхньої сторони тіла, як правило, світло-сірий або піщаний. Візерунок витриманий у темно-охристих та коричневих тонах і складається на спині з 4—7 поперечних темних смуг, на хвості — з 7—13 смуг.
Поширення Представники роду поширені в Західній, Центральній та Південно-Східній АзіїRepFocus: Cyrtopodion.
Особливості біології Представники роду населяють кам'янисті пустелі й напівпустелі, аридні передгір'я та гори до висоти 3600 м н. р. м. Не уникають населених пунктів, часто мешкають у розвалинах, біля будівель та помешкань людини. Ведуть нічний і присмерковий спосіб життя. Удень ховаються серед каміння, у тріщинах скель та пустотах ґрунту. Активність залежить від особливостей місцевості та погодних умов. Активні з лютого по грудень. Окремі види при сприятливих умовах активні увесь рік.
Гекони роду Cyrtopodion належать до яйцекладних плазунів. Самиці відкладають, як правило, 1—2 яйця у травні — серпні. Зазвичай роблять 2 кладки за сезон.
Живиться різноманітними безхребетними, переважно комахами і павуками.
Систематика У 1984 році українським герпетологом Н. Н. Щербаком і російським герпетологом М. Л. Голубєвим із роду виділено ряд палеарктичних видів геконів у два нових роди Tenuidactylus і GymnodactylusЩербак Н. Н., Голубев М. Л. О родовой принадлежности и внутривидовой структуре палеарктических голопалых геконов (Reptilia, Gekkonidae, Tenuidactylus gen. n.). — Вестник зоологии. — 1984. — № 2 — С. 50—56Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 37).
Станом на 2024 рік описано 25 видів. З них 20 видів (80 %) ендемічні :
Cyrtopodion vindhya
</div>
Примітки
Література Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 37). — ISBN 5-98092-007-2 Щербак Н. Н., Голубев М. Л. О родовой принадлежности и внутривидовой структуре палеарктических голопалых геконов (Reptilia, Gekkonidae, Tenuidactylus gen. n.). — Вестник зоологии. — 1984. — № 2. — С. 50—56 Щербак Н. Н., Голубев М. Л. Гекконы фауны СССР и сопредельных стран. — К. : Наук. думка, 1986. — 232 с. (с. 185—208) Rösler, H. 2000 Die postanale Beschuppung bei Cyrtodactylus GRAY 1827 und Cyrtopodion FITZINGER 1843 - funktionelle und taxonomische Aspekte (Sauria: Gekkonidae). Gekkota 2: 154-207
Посилання RepFocus: Cyrtopodion The Reptile Database: Cyrtopodion